Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Чи може працівник відмовитися від отримання авансу?
Новини
18.06.2019
Чи може працівник відмовитися від отримання авансу?
 

Згідно до вимог частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108 (далі — Закон) заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Своєчасність одержання заробітної плати — це конституційне право громадян, яке закріплено в статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 24 Закону та статті 115 Кодексу законів про працю, терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами, організаціями, установами самостійно в колективному договорі або в нормативному акті роботодавця з дотриманням норм законодавства.

Щодо строків виплати заробітної плати Міністерство соціальної політики України листом від 23.07.2018 р. № 1305/0/101-18/28 повідомляє, що заробітна плата має виплачуватись не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Тобто, зазначеними нормами встановлено, що виплата заробітної плати здійснюється не рідше 2 разів на місяць, а отже роботодавець може виплачувати заробітну плату і 3 рази на місяць.

Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1 по 15 число, а другою половиною — з 16 по 30 (31). Тобто, заробітна плата за першу половину місяця має виплачуватись в період не пізніше з 16 по 22 число, а за другу половину — з 1 по 7 число. Наприклад, дата виплати заробітної плати за першу половину місяця 16 число, а за другу — 1 число; дата виплати заробітної плати за першу половину місяця 22 число, а за другу половину — 6 число тощо.

Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами, організаціями, установами самостійно в колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця.

Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що у разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. При цьому, наступна виплата заробітної плати буде проводитись у дні, визначені колективним договором або іншим нормативним актом роботодавця. Виплата заробітної плати здійснюється за фактично відпрацьований час на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць (з 1 по 15 та з 16 по 31 число).

В окремих випадках працівник може (з будь яких особистих підстав) відмовлятись отримувати заробітну плату (за першу частину відпрацьованого місяця), в цьому випадку, роботодавець повинен її депонувати у встановленому законодавством порядку.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Враховуючи вище викладене, виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який повинен додержуватись встановлених строків виплати, незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць. Допущення існування заборгованості зі виплати заробітної плати є недопустимим.

Відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати для роботодавців встановлена абзацом 3 частиною 2 ст. 265 КЗпП України, а саме: передбачено штраф. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на момент встановлення порушення. Доводимо до відома, що на теперішній час сума штрафу становить 12 519,00 гривень (3 х 4173,00 грн). Зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Такий штраф застосовується незалежно від кількості працівників, яких стосується таке правопорушення, про що Державна Служба України з питань праці повідомляє листом від 04.01.2017 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17.

Штрафні санкції, передбачені трудовим законодавством, сплачуються на підставі постанови про накладання штрафних санкцій у добровільному порядку протягом одного місяця з дня винесення постанови.

У разі несплати протягом визначеного строку штрафу у добровільному порядку, стягнення відбувається органами виконавчої служби України без судового рішення про стягнення такого штрафу. Наслідками невиконання постанови про накладання штрафів у добровільному порядку може бути накладання арештів на рахунки та майно суб’єктів господарювання з подальшою можливою реалізацією такого майна через державні торги та списанням коштів, які містяться на рахунках суб’єкта господарювання для погашення заборгованості.

За порушення строків виплати заробітної плати роботодавців також можуть притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Так, частиною 1 статтею 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати або виплата її не в повному обсязі, яке тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення).

Частиною 2 статті 41 КУпАП передбачено, що за повторне, протягом року, вчинення порушення, передбаченого частиною 1 статті 41 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За безпідставну невиплату заробітної плати, більше ніж за один місяць, яка вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, відповідно до частини 1 статті 175 Кримінального кодексу України, передбачена кримінальна відповідальність у виді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо відповідне порушення було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, частиною 2 статті 175 ККУ передбачено накладання штрафу від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 
Управління Держпраці

Переглядів: 2279 Версія для друку
 
Дивіться також:
Бронювання за Порядком № 45: відеороз’яснення від ТЦК
У яких випадках можливе відсторонення від роботи?
Бронювання працівників: що змінилося з 1 квітня?
Нюанси надання «дитячої» відпустки одинокій матері
Чи враховується стаж, набутий за кордоном?
З 4 квітня 2025 року будуть діяти нові правила оплати лікарняних
Чи потрібно повідомляти ТЦК про заброньованих працівників?
Удосконалення надомної та дистанційної роботи: прийнято закон
Перебування в полоні зарахують до страхового стажу
Трудовий стаж для пенсії
Перевіряємо правильність нарахувань за листками непрацездатності
Чи збережеться після 31 березня бронювання згідно Порядку № 45?
З якого моменту за мобілізованим зберігається місце роботи і посада?
Чи може роботодавець перенести щорічну відпустку без згоди працівника?
Законодавство про мобілізацію та військовий облік: огляд нещодавніх змін
Як зараховується страховий стаж у разі роботи з неповним робочим тижнем?
Вирішення трудових спорів на користь працівника
Затверджено показник середньої зарплати за лютий 2025 ріку
Назви професій: як вони з’являються, хто їх вигадує та на що це впливає?
Трудові відносини в умовах воєнного стану: поширені запитання
Прийняття на роботу військовозобов’язаного, у якого виявлені порушення правил військового обліку
Особливості встановлення невідповідності займаній посаді під час випробувального строку
Чи обов’язково під час війни укладати трудовий договір у письмовій формі?
Як повідомити працівнику про звільнення?
Зразок наказу про звільнення за прогул
Коли ПФУ може відхилити оцифровану трудову книжку?
Реформа у сфері праці: законодавчі ініціативи
Що змінилося в повідомленні про прийняття працівника на роботу?
Чи мають право безробітні відмовитися від запропонованої центром зайнятості роботи?
Відстрочка на підставі бронювання в умовах мобілізації
Документи для призначення «лікарняних» суміснику
Організація та проходження стажування водіїв
Перевірки ТЦК: як підготуватися і які помилки виявляють?
Зміни до штатних розписів закладів дошкільної освіти: роз’яснення МОН
Перебування працівника на обліку в ТЦК, яке належить до окупованих територій: дії і обов’язки роботодавця
Чи можна зменшити оплату праці за час простою?
Топ-5 помилок при звільненні за ініціативою роботодавця
Чи може роботодавець відмовити в достроковому припиненні відпустки для догляду за дитиною?
Діють зміни до Порядку надання компенсації за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю
Скорочення штату або чисельності працівників: підстави та процедура звільнення
Оплачувана відпустка при народженні дитини: кому надається?
Затверджено строки зберігання документів з військового обліку
Чи зобов’язаний роботодавець зберігати трудову книжку працівника на його прохання?
Що обов’язково повинен містити трудовий договір?
Встановлення переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників
Нові правила оплати лікарняних листків: що зміниться з 4 квітня 2025 року
Невикористана відпустка під час дії воєнного стану
Чи обов’язково ФОПу розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку?
Зміни в трудових відносинах, які нас чекають
Як довго можна отримувати допомогу з безробіття та хто на неї має право?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com