Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Чи може працівник відмовитися від отримання авансу?
Новини
18.06.2019
Чи може працівник відмовитися від отримання авансу?
 

Згідно до вимог частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108 (далі — Закон) заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Своєчасність одержання заробітної плати — це конституційне право громадян, яке закріплено в статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 24 Закону та статті 115 Кодексу законів про працю, терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами, організаціями, установами самостійно в колективному договорі або в нормативному акті роботодавця з дотриманням норм законодавства.

Щодо строків виплати заробітної плати Міністерство соціальної політики України листом від 23.07.2018 р. № 1305/0/101-18/28 повідомляє, що заробітна плата має виплачуватись не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Тобто, зазначеними нормами встановлено, що виплата заробітної плати здійснюється не рідше 2 разів на місяць, а отже роботодавець може виплачувати заробітну плату і 3 рази на місяць.

Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1 по 15 число, а другою половиною — з 16 по 30 (31). Тобто, заробітна плата за першу половину місяця має виплачуватись в період не пізніше з 16 по 22 число, а за другу половину — з 1 по 7 число. Наприклад, дата виплати заробітної плати за першу половину місяця 16 число, а за другу — 1 число; дата виплати заробітної плати за першу половину місяця 22 число, а за другу половину — 6 число тощо.

Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами, організаціями, установами самостійно в колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця.

Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що у разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. При цьому, наступна виплата заробітної плати буде проводитись у дні, визначені колективним договором або іншим нормативним актом роботодавця. Виплата заробітної плати здійснюється за фактично відпрацьований час на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць (з 1 по 15 та з 16 по 31 число).

В окремих випадках працівник може (з будь яких особистих підстав) відмовлятись отримувати заробітну плату (за першу частину відпрацьованого місяця), в цьому випадку, роботодавець повинен її депонувати у встановленому законодавством порядку.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов’язань щодо оплати праці.

Враховуючи вище викладене, виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який повинен додержуватись встановлених строків виплати, незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць. Допущення існування заборгованості зі виплати заробітної плати є недопустимим.

Відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати для роботодавців встановлена абзацом 3 частиною 2 ст. 265 КЗпП України, а саме: передбачено штраф. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на момент встановлення порушення. Доводимо до відома, що на теперішній час сума штрафу становить 12 519,00 гривень (3 х 4173,00 грн). Зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Такий штраф застосовується незалежно від кількості працівників, яких стосується таке правопорушення, про що Державна Служба України з питань праці повідомляє листом від 04.01.2017 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17.

Штрафні санкції, передбачені трудовим законодавством, сплачуються на підставі постанови про накладання штрафних санкцій у добровільному порядку протягом одного місяця з дня винесення постанови.

У разі несплати протягом визначеного строку штрафу у добровільному порядку, стягнення відбувається органами виконавчої служби України без судового рішення про стягнення такого штрафу. Наслідками невиконання постанови про накладання штрафів у добровільному порядку може бути накладання арештів на рахунки та майно суб’єктів господарювання з подальшою можливою реалізацією такого майна через державні торги та списанням коштів, які містяться на рахунках суб’єкта господарювання для погашення заборгованості.

За порушення строків виплати заробітної плати роботодавців також можуть притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Так, частиною 1 статтею 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати або виплата її не в повному обсязі, яке тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення).

Частиною 2 статті 41 КУпАП передбачено, що за повторне, протягом року, вчинення порушення, передбаченого частиною 1 статті 41 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За безпідставну невиплату заробітної плати, більше ніж за один місяць, яка вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, відповідно до частини 1 статті 175 Кримінального кодексу України, передбачена кримінальна відповідальність у виді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо відповідне порушення було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, частиною 2 статті 175 ККУ передбачено накладання штрафу від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Вас може зацікавити

Газета «Кадри і зарплата»

Газета «Кадри і зарплата» — надійний помічник у роботі кадровика та бухгалтера. Наші передплатники двічі на місяць отримують оперативну інформацію про всі зміни в законодавстві, свіжі листи Міністерства соціальної політики України та Державної фіскальної служби України, з питань праці. Наше видання нагадає про строки звітності та сплату податків, надасть консультації з проблемних ситуацій, фахові відповіді досвідчених експертів на актуальні запитання з практичними прикладами та посиланнями на законодавчі акти.

Придбати видання

 
Управління Держпраці

Переглядів: 2459 Версія для друку
 
Дивіться також:
Інформація про кількість військовозобов’язаних: хто і як подає в разі бронювання працівників?
Страховий стаж за кордоном: як українцям не втратити пенсію?
З 1 січня зміняться правила працевлаштування осіб з інвалідністю
Звільнення за угодою сторін: що має знати працівник?
Як правильно встановити працівнику 0,75 ставки?
Перевірки ПФУ за новими правилами: критерії ризиків, умови допуску та наслідки
Прийняття на роботу з повною матеріальною відповідальністю: зразки документів
7 міфів про звільнення працівників, у які вірять роботодавці
Мінекономіки про зміни у механізмі бронювання працівників
Як зміняться виплати на дітей з 1 січня 2026 року?
Бронювання працівників: нові процедури, контроль за лімітами, анулювання відстрочок
Затверджена Зміна № 16 до Класифікатора професій
Мінімальну зарплату пропонують підвищити до 20 000 грн
Роботодавцям дали додатковий час на кадрові повідомлення до ПФУ
Що буде з працівником після закінчення 45 днів бронювання?
Чи обов’язково складати графік відпусток в період дії воєнного стану?
Умови застосування підсумованого обліку робочого часу
Трудовий кодекс передається до Уряду: що він містить?
Внутрішній сумісник у графіку відпусток
Штрафи Держпраці за порушення трудового законодавства у 2026 році
Оновлений Порядок бронювання: докладно про зміни
Записи про звільнення у трудову книжку: приклади
Які документи повинен надати працівник під час працевлаштування?
Штатний розпис-2026: відмовлятися точно не варто
Правило 45 днів і «проблемні» документи: детально про зміни в бронюванні працівників
Чи можна прийняти на роботу працівника, у якого відсутня відмітка про ВЛК?
Як суди вирішують трудові конфлікти: добірка найпотужніших кейсів
Галузеві, територіальні угоди та зміни до них: повний реєстр
Графік відпусток-2026: вимоги, ризики, організаційні рішення
Чи має право роботодавець видати працівникові оригінал трудової книжки для ПФУ?
З 1 січня діють нові строки повідомлення про прийняття та звільнення працівників
Які повноваження Держпраці в питаннях працевлаштування осіб з інвалідністю?
Систематичне невиконання обов’язків із боку працівника
Прискорене бронювання працівників: внесено зміни до Порядку
Чи можна оформити сумісника на повну ставку?
ПФУ встановив нові правила перевірок роботодавців
Перевірка кандидатів перед працевлаштуванням: межі дозволеного для роботодавця
Прийняття на роботу з випробувальним терміном: зразки документів
Ліміти бронювання працівників та наслідки їх перевищення
Верховна Рада прийняла Держбюджет на 2026 рік
Визначення основного робочого місця працівника
До КЗпП пропонують внести ще одне свято
Вихідна допомога при звільненні: строки, розміри, нюанси
Як «закріпити» мобілізованих працівників у новому підрозділі?
Діє Закон про бронювання порушників військового обліку
Військово-обліковий документ: електронний і паперовий
Що заборонено в оголошеннях про роботу?
Резидент Дія Сіті: як підтвердити статус критично важливого підприємства?
Стаж для відпустки: чи зараховується період відпустки без збереження зарплати?
Кого неможна звільняти з ініціативи роботодавця?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com