Кожен громадянин із початком своєї трудової діяльності, разом зі зарплатою від роботодавця, якщо він наймана особа, у рамках соцпакету отримує від нього внески на свій обліковий запис у вигляді ЄСВ.
ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У цьому визначенні є дуже важливим термін «страхування», який визначає принципи та механізми роботи солідарного рівня.
Ставка ЄСВ становить 22% від розміру зарплати і є обов’язковою до сплати:
усіма роботодавцями за своїх працівників;
ФОП та самозайнятими особами — за себе.
Розглянемо процес з точки зору найманого працівника
Щомісяця працівник отримує від роботодавця заробітну плату, та, окремо, внесок ЄСВ на свій обліковий запис у ПФУ. Кожен внесок є персоніфікованим — це означає, що усі кошти одразу при надходженні фіксуються за конкретним працівником в електронному реєстрі застрахованих осіб.
Цей процес повторюється кожного місяця, щороку, аж до повного припинення трудової діяльності людини, і поновлюється у випадку повернення до роботи. Результатом цього процесу є персональна база, яка відображає увесь трудовий шлях людини — назву кожного місця роботи, посаду, тривалість стажу і суму сплачених внесків за кожен місяць роботи.
На практиці це має вигляд електронної таблиці, ознайомитись з якою кожен громадянин може у будь який момент часу, навіть не виходячи з дому. Для цього потрібно перейти на , натиснути на кнопку «Вхід» і авторизуватись за допомогою ЕЦП.
Наступний етап — усі кошти спрямовуються на фінансування видаткової частини ПФУ, тобто, на фінансування виплат пенсій. Таким чином, після фіксації внесків у системі за кожним громадянином, вони по суті перетворюються на персональні бали, які потім використовуються при визначенні розміру пенсії.
Досягши пенсійного віку громадянин звертається до ПФУ за призначенням пенсії, після чого вступають в силу страхові принципи роботи системи.
При зверненні громадянина розпочинає роботу механізм перевірки виконання умов пенсійної страхової програми, а саме — вимоги до тривалості страхового стажу (який є рівнозначним трудовому), сплати внесків і вимоги до віку.
Отже, при зверненні громадянина до ПФУ за призначенням пенсії, після перевірки виконання умов пенсійної програми починається розрахунок розміру пенсії.
Для цього використовується єдина для усіх формула, затверджена пенсійною реформою у 2017 році:
Розмір пенсії = Сз х ІКЗ х Кс, де:
Сз — це розмір середньої заробітної плати в Україні за 3 роки перед зверненням за призначенням пенсії;
ІКЗ — це індивідуальний коефіцієнт заробітної плати;
Кс — це коефіцієнт страхового стажу, що дорівнює множині кількості місяців стажу роботи і вартості одного року страхового стажу.
Формула складається з двох основних частин — внесків зроблених під час трудової діяльності та тривалості страхового стажу.
Результатом цієї формули і є розмір щомісячної пенсійної виплати.
Надалі відбувається щорічна автоматична індексація пенсійних виплат, для приведення їх у відповідність до актуальних економічним змінам. Цей процес є абсолютно автоматичним та ґрунтується на двох основних показниках — сумі 50% зростання інфляції та 50% зростання середніх зарплат за попередній рік. Таким чином, нівелюється вплив інфляційних процесів на вартість пенсії, а також відбувається її збільшення понад інфляційний рівень завдяки зростанню надходжень від збільшення заробітних плат.
Перша така індексація відбудеться у березні 2019 року, після отримання статистичних даних щодо рівня інфляції та зростання середніх зарплат за попередній рік.
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама