Чи зберігається за працівником, направленим на альтернативну (невійськову) службу, місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві на час проходження служби?

Мінсоцполітики в листі від 21.09.2018 р. № 18210/0/2-18/52 пояснило застосування цих гарантій для працівників, які направлені на альтернативну (невійськову) службу.

Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування і форми власності та у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Вважається, що прийняття на військову службу за контрактом, на відміну від призову на військову службу, потрібно розуміти як добровільне волевиявлення особи стати військовослужбовцем.

З урахуванням перерахованих гарантій працівник, призваний на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятий на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, непідлягає звільненню на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП, а лише звільняється від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним розпорядчим актом власника або уповноваженого ним органу.

У зв’язку з цим підставою для збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, в яких такі працівники працювали на час призову або прийняття на військову службу, є сам факт такого прийняття під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, що підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу витягами з наказів, довідками тощо.

Частиною третьою статті 119 КЗпП визначено вичерпний перелік категорій працівників, на яких поширюються вищезазначені гарантії. Працівники, які направлені на альтернативну (невійськову) службу, не зазначені в цьому переліку.

Вас може зацікавити
	Військовозобов’язані та мобілізовані працівники: документообіг кадровика Цей посібник — настільна книжка для всіх без винятку роботодавців. Дотримання гарантій мобілізованих працівників стосується і юридичних, і фізичних осіб — підприємців. Реалії сьогодення є такими, що навіть бездоганного ведення військового обліку на підприємствах недостатньо. Відносини роботодавця з працівниками-військовозобов’язаними мають дуже багато аспектів. Роботодавець має бути гарно поінформований про них, щоб не порушити законні права працівників і водночас працювати без збитків та штрафів. У виданні містяться відповіді на найактуальніші запитання, що виникають у роботодавців, а також наведено зразки документів. Придбати видання