Згідно з чинним законодавством принципова різниця між трудовим договором і цивільно-правовим договором полягає у тому, що за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результат. Він визначається після закінчення роботи та оформлюється двосторонніми актами здавання — приймання робіт, на підставі яких проводиться їх оплата.

За договором цивільно-правового характеру платиться не щомісячна зарплата, а винагорода за конкретно виконану роботу, тобто особа, що працює за договором, отримує гроші в строки, встановлені договором на підставі підписаних актів прийому — передачі наданих послуг (виконаних робіт). Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково.

При укладенні цивільно-правових договорів Цивільним кодексом України соціальних гарантій не передбачено. За цивільно-правовим договором не надаються оплачувані відпустки, не нараховується компенсація за невикористані дні відпустки, не проводиться індексація заробітної плати тощо. На працівника не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку та інші локальні акти підприємства.

Натомість, шляхом укладення трудового договору, у працівників виникає право на відпочинок, відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня, і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об’єднання в професійні спілки та на вирішення колективних конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на пенсійне забезпечення в порядку соціального страхування в старості.

Особи, які укладають цивільно-правові договори, не застраховані від свавілля роботодавців в частині повноти оплати за надані послуги, виконану роботу. Розцінки, за якими встановлюється оплата, часто не відповідають реаліям сьогодення, зокрема зростанню цін в країні, соціально-економічній ситуації.

Ганна Кучер