Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Обов’язок працевлаштування інвалідів: аналіз судової практики
Новини
10.08.2018
Обов’язок працевлаштування інвалідів: аналіз судової практики
 

Яким чином підприємству забезпечити виконання вимог закону щодо працевлаштування інвалідів: подати звіт до центру зайнятості та чекати, поки така охоча особа знайдеться чи шукати самому? У цього питання виявилася довга і складна історія, яку ми проаналізуємо на прикладах зі судової практики.

Трохи історії

Ще у 2007 році ВАСУ видав Довідку про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Зокрема, у ній суд вказав на альтернативність дії працедавців щодо виконання нормативу створення робочих місць для інвалідів: «…невиконання роботодавцем нормативу по працевлаштуванню інвалідів не порушує прав відділень Фонду. З аналізу вимог Закону [Закон від 05.04.2007 № 877] вбачається, що штрафні санкції є альтернативним зобов’язанням роботодавця, який повинен або дотримати норматив робочих місць для інвалідів, або сплатити штрафні санкції. Тому право позивача [Фонду інвалідів] порушується у випадку несплати йому у строк до 15 квітня адміністративно-господарських санкцій, оскільки факт невиконання нормативу не означає, що останні не будуть сплачені.»

Утім той, хто все таки не бажав сплачувати санкції, проте не мав можливості виконати вимоги Закону від 21.03.1991 № 875 через відсутність звернень інвалідів за працевлаштуванням, має чітко знати порядок своїх дій — подати звіт до центру зайнятості не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії.

Проте так було не завжди. Коментованим судовим рішенням ВС звертає увагу на такий момент.

Обов’язок підприємств подавати центрам зайнятості дані про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів саме щомісяця був встановлений Законом «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р № 803-XII, який втратив чинність 01.01.2013 р.

Отже, з 1 січня 2013 року періодичність подання звітів за формою № 3-ПН не була регламентована законом.

Вказане питання врегульоване з прийняттям Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого Наказом Мінсоцполітики від 31.05.2013 р. № 316 (далі — Наказ № 316).

Згідно з Наказом № 316 форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Наказ № 316 набрав чинності 12.07.2013 р, а тому з цієї дати встановлено обов’язок підприємств подавати форму № 3-ПН не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії.

Отже, починаючи з липня 2013 року законодавство не встановлювало обов’язку підприємств подавати форму № 3-ПН щомісячно чи з будь-якою іншою періодичністю.

Подання звіту звільняє від санкцій — чи є винятки?

Судова практика попередніх років виходила з того, що враховуючи вищенаведене, обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Оскільки під час розгляду схожих спорів суди з’ясовували, що підприємства подавали інформацію про наявність вакантних посад, на яких можливе працевлаштування інвалідів, що підтверджується звітами за формою № 3-ПН, то вважається, що роботодавці вжили усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Тому він не може бути притягнений до відповідальності за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом у постановах від 20.06.2011 р. № 21-60а11, від 04.07.2011 р. № 21-159а11, від 11.06.2013 р. № 21-63а13, від 02.04.2013 р. № 21-95а13, від 16.04.2013 р. № 21-81а13, від 09.07.2013 р. № 21-200а13, від 19.11.2013 р. № 21-397а13, від 28.01.2014 р. № 21-476а13, від 11.02.2014 року № 21-485а13.

Проте у 2018 році ВС у постанові від 06.02.2018 р у справі № 825/1276/16 навів цілком протилежну позицію: до обов’язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування. І саме подання такої інформації (звітність форми № 3-ПН) за всі місяці відповідного року може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних для працевлаштування інвалідів, і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.

А оскільки підприємство подало звіт лише про наявність вакантних робочих місць (форма № 3-ПН) за січень – березень 2015 року, а за квітень – грудень 2015 року звіти не подавалися, що є свідченням неналежного виконання відповідачем обов’язку надавати Державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Така позиція призвела до того, що підприємство, яке виконало все вищенаведене нами, все ж змушене було сплатити 29 576,29 грн адміністративно-господарських санкцій та 1212,78 грн пені.

Рішення ВС у червні 2018 року — остання крапка в цій історії?

Нарешті у постанові ВС від 26.06.2018 р. у справі № 806/1368/17 суд прямо вказав на необхідність відступити від свого висновку у справі № 825/1276/16 щодо застосування пунктів 1.3, 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН та ч. 1 ст. 218 ГКУ. За ними підстави для звільнення від відповідальності за недотримання нормативу працевлаштування інвалідів (у 2015 році) наявні лише у разі подання Державній службі зайнятості звітності форми № 3-ПН за всі місяці відповідного року, тобто щомісячно.

ВС дійшов іншого висновку, а саме: періодичності подання звітності за формою № 3-ПН у 2015 році законодавством не встановлено, а встановлено лише, що така звітність подається не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов’язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Це означає, що в такому випадку роботодавець вжив всіх залежних від нього заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Нам та платникам податків залишається лише сподіватись, що поки Закон № 875 викладений та застосовується у чинній редакції, ніщо не вплине на думку ВС та не змінить усталену судову практику.

Наталія Канарьова

Дебет-Кредит

Переглядів: 5034 Версія для друку
 
Дивіться також:
Порядок обліку робочого часу водія
Чи надається «дитяча» відпустка за сумісництвом?
Заробітна плата один раз на місяць: чи буде відповідальність?
Які права мають працівники перед пенсією?
Не подали повідомлення про прийняття працівника: що робити?
Бронювання і критичність по-новому: Уряд відповідає на запитання
Відпустка при народженні: особливості надання
Як додати період навчання до страхового стажу на вебпорталі ПФУ?
Чи можна відкликати працівника із «дитячої» відпустки?
Цифровізація відносин із персоналом: як працювати за оновленим порядком?
З 1 липня діє новий порядок перевірки «інвалідного» нормативу: до чого слід бути готовим і коли?
Актуально про електронну трудову книжку
Держпраці отримала нові повноваження
Як відрізнити дистанційну роботу від надомної?
Єдиний реєстр кваліфікацій: з 02.06.2026 обов’язковий для всіх роботодавців
Скорочення під час воєнного стану: законно і без ризику
Увага! Призупинені трудові договори втрачають чинність 12.06.2026
Помилка в заяві на відпустку стала підставою для звільнення: судова практика
Визначено новий механізм перевірки роботодавців виконання «інвалідного» нормативу
Делегування права е-підпису в кадровому документообігу
Гарантії за донацію крові для сумісника
Коли роботодавець може відмовити у наданні «дитячої» відпустки?
Зняття дисциплінарного стягнення: пам’ятка роботодавцю
Як часто штрафують за відсутність людей з інвалідністю в штаті?
Відпустка за декілька років: як все зробити правильно?
Звільнення онлайн: порядок повернення трудової книжки
Черговість та пріоритетність при поданні відомостей про трудову діяльність
Особливості укладення трудового договору про дистанційну роботу з працівником, який перебуває за кордоном
ПФУ не прийняв оцифровану трудову книжку: які причини?
Допуск працівника до роботи без наказу: яка відповідальність?
Уряд оновив правила бронювання військовозобов’язаних
Звітність з «інвалідного» внеску: проєкт форми
Затверджено показник середньої зарплати за 01–03.2026 року
Перехід на е-трудові книжки: детальний путівник з оцифрування та верифікації стажу
Обмеження відпусток на час війни визнано неконституційним
Що приховує спрощений режим КЗпП?
Різниця між зняттям та виключенням з військового обліку
Чи може працівник відмовитися від переведення на неповний робочий час?
Звільнення працівника зменшило ліміт бронювання: як уникнути ризиків?
Працівник з інвалідністю не надає ІПР: дії роботодавця
Щорічна відпустка після «декретної»
Відмова від роботи через зміну умов: чи буде вихідна допомога?
Медіація: як вирішити трудовий спір без суду та зайвих витрат?
Порядок оформлення результатів звіряння перевірок ТЦК
Поновлення на роботі демобілізованого працівника
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: правила застосування
Запроваджено єдиний спецрахунок для «дитячих» виплат
Що робити, якщо посади немає у Класифікаторі професій?
Чи є відмітка у табелі обліку робочого часу достатнім підтвердженням прогулу?
Працівник на місце мобілізованого: який договір укладати роботодавцю?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com