Аналізуватимемо випадки із судової практики: прості й складні, заплутані й тривіальні, врегульовані законодавством і неоднозначні.
Розпочинаємо: працівника звільнили внаслідок систематичного невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором. Здавалося б, все законно — пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП. Але працівник оскаржив наказ і виграв аж три судові інстанції. А все тому, що кадровик порушив найголовнішу заповідь.