Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Питання виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обставини, за яких вона виплачується, а також кому саме вона може бути виплачена першочергово визначається у положенні про надання матеріальної допомоги, що є додатком до колективного договору.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується за заявою працівника у разі скрутного матеріального становища, у зв’язку з тривалою хворобою та в інших випадках. Рішення про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань ухвалюється керівником, виходячи з обставин, викладених у заяві працівника, за наявністю коштів на це. Тобто, вона не є обов’язковою виплатою.

З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VIII «Про державну службу». Відповідно до п. 2 ст. 54 цього закону державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 р. № 500 затверджено Порядок надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Порядком визначено, що державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви. Рішення про надання матеріальної допомоги державним службовцям приймається керівником державної служби у державному органі в межах затвердженого фонду оплати праці (лист Міністерства соціальної політики України від 15.02.2017 р. № 355/0/101-17/281)

Виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам бюджетної сфери передбачено Законами України, постановами КМУ та іншими нормативно-правовими актами. Умовою виплати допомоги на оздоровлення є факт надання працівникові щорічної відпустки (або її частини). Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 21.07.2015 № 409/13/116-15 у випадку поділу щорічної відпустки на частини (ст. 12 Закону України «Про відпустки») допомога на оздоровлення може виплачуватися працівникові один раз при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки за заявою працівника.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки.

Виплата допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним та науково-педагогічним працівникам провадиться за основною посадою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» у розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати) незалежно від тижневого (річного) навантаження чи обсягу виконуваної роботи.

Ця матеріальна допомога є обов’язковою, і кошти на її виплату мають бути затверджені кошторисом. При цьому під час формування фонду оплати праці на рік для кожного працівника передбачається одна допомога на оздоровлення.

Водночас відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та підпункту 5 пункту 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р. № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» керівникам навчальних установ освіти надано право в межах фонду оплати праці, затвердженого в кошторисах, надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Тобто надання зазначеної матеріальної допомоги може здійснюватися за рішенням керівника лише у разі, коли такі кошти будуть закладені до фонду оплати праці під час формування кошторису на відповідний бюджетний рік. Право на виплату матеріальної допомоги, передбаченої наказом № 557 Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 р, мають усі працівники навчального закладу, установи освіти.

Відповідно до листа Мінсоцполітики від 31.03.2016 р. № 351/13/84-16 виплата педагогічним та науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. № 78 не виключає можливості (за наявності коштів фонду оплати праці) виплати цим працівникам також і матеріальної допомоги, зокрема, для вирішення соціально-побутових питань, передбаченої підпунктом 5 пункту 4 наказу № 557.

Відповідно до п. 2 постанови КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 р. № 524 медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ) виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки.

Відповідно до пункту 4 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 та п. 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я (спільний наказ Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій надано право у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання. Зазначені умови поширюються на всі категорії працівників закладів охорони здоров’я.

Відповідно до листа Мінсоцполітики від 13.02.2017 р. № 294/0/101-17/282 суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги при надані щорічної відпустки, які виплачуються у розмірі середньої заробітної плати, розрахованої згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня, оскільки виплачуються працівникові не за виконану ним роботу та не є елементами заробітної плати.

Раїса Волошин