Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Який правовий механізм звільнення працівника з роботи
Новини
14.11.2017
Який правовий механізм звільнення працівника з роботи
 

За частиною 1 ст. 21 КЗпП, трудовий договір — це «угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін». Громадянам також гарантується захист від незаконного звільнення.

Механізм правового регулювання припинення трудового договору пов’язаний, як правило, із волевиявленням його сторін (працівника та власника або уповноваженого ним органу). Отже, трудовий договір може бути розірвано як з ініціативи працівника, так і з ініціативи роботодавця. Основним законодавчим нормативно-правовим актом, який регулює питання звільнення працівників, є Кодекс Законів про працю України (зокрема ст. 36, 38, 39, 40, 41). Підстави для звільнення можуть міститися і в спеціальних законодавчих актах. Розірвання трудового договору допускається виключно у випадках, коли існують законні підстави для його припинення, а також дотримано встановлений порядок звільнення з роботи.

Під час припинення трудових правовідносин власник або уповноважений ним орган повинен дотримуватися спеціального порядку для того, щоб звільнення вважалося законним. Так, про звільнення працівника власник або уповноважений ним орган повинен видати наказ (розпорядження) із зазначенням причин звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства, а також із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Найчастіше спір між сторонами трудового договору виникає в разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця або уповноваженого ним органу, тож на цьому сегменті трудових правовідносин слід зупинитися більш детально.

Так, порядок та підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу містить ст. 40 КЗпП. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у таких випадках:

1) у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За такого звільнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний під підпис попередити працівника особисто не пізніше ніж за два місяці до звільнення. Крім того, власник або уповноважений ним орган повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При цьому необхідно врахувати положення ст. 42 КЗпП, згідно з якою у разі скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці;

2) виявленої невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню такої роботи, а також у разі відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає такого доступу;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більш як три години впродовж робочого дня) без поважних причин. Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП власник має право розірвати трудовий договір у разі прогулу працівника без поважних причин;

5) нез’явлення на роботу впродовж більш як чотирьох місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено тривалішого строку збереження місця роботи (посади) в разі певного захворювання. Звільнення працівника за п. 5 ст. 40 КЗпП є правом роботодавця, а не його обов’язком;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Поновлення є підставою для звільнення працівника власником або уповноваженим ним органом тільки в тому разі, якщо воно проводиться відповідно до законодавства. Поновити працівника на роботі можна в таких випадках:

  • згідно з рішенням суду, якщо працівник звільнений без законних підстав;
  • якщо працівник звільнений без погодження з профспілковим органом, а таке погодження є обов’язковим згідно із законом;
  • якщо працівника звільнено з роботи у зв’язку з незаконним засудженням.

Розірвання трудового договору за цією підставою допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згоди на іншу роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

8) учинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

При цьому слід пам’ятати, що згідно з частиною 1 статті 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України. Зокрема, виплата усіх належних працівникові сум здійснюється у день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому випадку повинен у зазначений у статті 116 КЗпП України строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до частини 2 статті 47 КЗпП України у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу останній зобов’язаний також у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи. У інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. У разі розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників працівник має право на наступні виплати:

  • заробітна плата за відпрацьований час;
  • вихідна допомога;
  • грошова компенсація за усі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи.

Віктор Штерн

Управління Держпраці

Переглядів: 5094 Версія для друку
 
Дивіться також:
Щорічна відпустка сумісника: як надати новоприйнятому працівнику?
Надання пільг для донорів у 2026 році
Статус учасника бойових дій: трудові пільги та гарантії
Гнучкий графік чи нефіксований робочий час: у чому різниця?
Розмір ЄСВ для зарахування страхового стажу працівнику
Класифікатор професій, професійні стандарти та трудові функції працівника
Кабмін оновив правила для електронних трудових книжок
Нові правила підтвердження стажу: що зміниться для ВПО?
Довідки ОК-5 чи ОК-7: яку обрати та в чому різниця?
Неповнолітній навчається і працює: який вид трудового договору обрати?
Особливості бронювання працівників підприємств
Звільнення за прогул: захисна стратегія роботодавця
Чи згорає відпустка за роботу на комп’ютері за минулі роки?
Звіряння військового обліку: на що звернути увагу?
Чи може працівниця перенести дату початку «декретної» відпустки?
Що робити роботодавцю і працівнику після оцифрування?
Відпустки «за свій рахунок» щоп’ятниці: як кадровику не порушити закон?
Трудовий і страховий стаж: у чому різниця?
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС на директора?
Облік неповнолітніх працівників
Суміщення чи сумісництво: у чому різниця?
Як легально та безпечно залучити іноземця до роботи в Україні?
Чи завжди потрібна згода на обробку персональних даних?
Щорічна відпустка до або після декрету: коли надати?
Проєкт Трудового кодексу: позиція Федерації роботодавців
Розширення повноважень Держпраці: нові фокуси контролю для роботодавців
Мінімальна зарплата і посадові оклади: прогнозні показники від Мінфіну
Пастка звітності: мобілізований чи у відпустці?
Звільнення через невідповідність: коли підстава незаконна?
Чи потрібно керівнику затверджувати табель робочого часу?
Донорський день: 5 помилок, яких кадровику варто уникати
Які відпустки не компенсуються при звільненні?
Електронна трудова книжка: відповіді на актуальні запитання
Конфлікт із керівником: коли це — порушення трудового законодавства?
Нові правила критичності та бронювання: 5 головних запитань
Ознайомлення з правилами військового обліку: чи потрібен журнал?
Пауза замість звільнення: як працює механізм призупинення трудового договору?
Чи згорає невикористана «чорнобильська» відпустка?
Зміна місця роботи і день відпочинку за донацію крові
Як продовжити бронювання працівників через «Дію»: відеоінструкція
Якщо трудова книжка до 10.06.2026 не оцифрована…
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС при переведенні працівника на іншу посаду?
«Інвалідний» внесок не сплачено через відсутність форми: чи буде штраф?
Перелік територій бойових викладено у новій редакції: варто перевірити статус
Новий Порядок бронювання: аналіз змін
Електронний кадровий облік: 5 страхів роботодавців
Перенесення/продовження щорічної відпустки
Чи можна тимчасово перервати «декретну» відпустку?
Працівниця у «декреті»: чи може роботодавець оцифрувати її трудову книжку?
Єдиний реєстр кваліфікацій: чи потрібно змінювати назви посад?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com