Чинними законодавчими актами передбачено надання пільг та компенсацій за роботу у важких і шкідливих умовах праці. Однією із видів компенсації за роботу в зазначених умовах є доплата до тарифної ставки (посадового окладу). До речі, при розрахунку розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я.

Доплати за умови праці розраховуються і встановлюються відповідно до Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядок застосування галузевого переліку робіт, на яких можуть установлюватися доплати працівникам за умови праці, затвердженого чинною в Україні постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 р., № 38/22-78. Відповідно до зазначеного Типового положення доплати встановлюються за конкретними робочими місцями та нараховуються робітникам тільки за час фактичної зайнятості на цих місцях.

Атестацію проводить атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше як один раз на п’ять років. Дата і термін проведення чергової атестації визначаються з урахуванням того, що вона має бути завершена до закінчення терміну чинності попередньої атестації.

Результати атестації робочих місць за умовами праці після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству.

Саме, з дати наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці працівник, який працює на атестованому робочому місці в несприятливих умовах праці, набуває права на нарахування доплати.

Проведення доплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці без проведення атестації робочих місць за умовами праці є неправомірним.

Видання з охорони праці