Два підприємці ведуть торговельну діяльність в одному приміщенні (орендують частину торгової площі). У кожного є наймані працівники. Упродовж робочого дня працівники цих двох підприємців іноді підмінюють один одного. Кожен підприємець уклав трудовий договір з працівником-сусідом. Оскільки працівник уже мав основне місце роботи, то було укладено трудовий договір на роботу за сумісництвом, в якому зазначено, що працівник-сумісник працює одну годину на день. Чи можна в трудовому договорі не зазначати режим роботи працівника-сумісника, оскільки заздалегідь невідомо, коли цей працівник підмінятиме працівника-сусіда?

Консультує Міністерство соціальної політики України

За статтею 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці укладенням трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина за наймом.

На роботу за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір. Стороною трудового договору про роботу за сумісництвом на стороні власника (підприємства, установи, організації) може бути як інший власник (підприємство, установа, організація), так і той самий власник (підприємство, установа, організація), з яким працівник уклав трудовий договір про основну роботу. В останньому випадку трудові договори юридично не пов’язані між собою.

Порядок роботи сумісників та оплата їхньої праці регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245 (далі — постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну України від 28.0619.93 р. № 43 (далі — Положення № 43).

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом упродовж місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу. Оплата праці за сумісництвом проводиться за фактично виконану роботу.

Оскільки нормативно-правовий акт, який би регулював умови роботи за сумісництвом працівників недержавної форми власності відсутній, доцільно користуватися положеннями Постанови № 245 та Положенням № 43.

Щодо обліку фактично виконаної роботи працівників, які працюють на роботі за сумісництвом, то загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що містяться у Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 р. № 336, передбачено, що конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими (робочими), інструкціями працівників усіх категорій, які розробляються та затверджуються роботодавцями на основі типової кваліфікаційної характеристики, ураховуючи конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації.

Таким чином, роботодавець у посадовій інструкції (розділ «Завдання та обов’язки») визначає перелік посадових обов’язків, тобто обсяг виконуваних робіт, за певною посадою.

Для обліку робочого часу працівників підприємств, установ, організацій, посади яких передбачено штатним розписом, у тому числі й працівників, які працюють на роботі за сумісництвом, застосовується табель обліку використання робочого часу (далі — табель).

Табель — це поіменний список усіх працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про використання робочого часу впродовж облікового періоду.

Табель — це не тільки форма первинної облікової документації, а й документ, потрібний для практичної роботи. Табель потрібен для обліку використання робочого часу працівників, а також для контролю над дотриманням установленого режиму роботи, розрахунків із працівниками щодо заробітної плати та отримання інформації про відпрацьований час.

Отже, обсяг роботи, яку виконує працівник за певною посадою, визначається посадовою інструкцією, а облік робочого часу проводиться на підставі табеля.

Видання для кадровиків

Віталіна Коркушко