Лише офіційно працевлаштований працівник має право на усі гарантії, які передбачені Кодексом законів про працю України. Погоджуючись працювати неоформленими, працівники до кінця не усвідомлюють, що вони залишаються соціально незахищеними.

Неоформлені працівники втрачають право на соціальне страхування, оскільки з їхньої зарплати не сплачуються страхові внески. У випадку хвороби такі працівники втрачають право на отримання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Також слід зазначити, що неоформленим працівникам робота не зараховується в стаж для отримання пенсії, вони позбавляються права на пільгову пенсію.

Неоформлені працівники втрачають право на щорічну оплачувану відпустку та додаткову відпустку для працівників зі шкідливими та небезпечними умовами праці.

Окрім цього, роботодавець може у будь-який момент безпідставно звільнити працівника або не розрахуватися з ним. Більше того, у випадку травмування або смерті працівника, потерпілий, чи його сім’я, залишаються наодинці із усіма проблемами. Тобто, відповідно до чинного законодавства, вони не мають права на виплати з фонду соціального страхування, а також на решту соціальних гарантій, які пов’язані з отриманням травми на виробництві.

Держпраці наголошує, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору. Трудовий договір повинен бути оформлений наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Для належного укладення трудового договору, потенційний працівник повинен звернутися до роботодавця з пропозицією або письмовою заявою про укладення трудового договору. При цьому роботодавець розглядає заяву та приймає рішення. Згодом, якщо роботодавець вирішив взяти його на роботу, то видає наказ або розпорядження про зарахування працівника на роботу та повідомляє органи ДФС про прийняття на роботу.

Звертаємо увагу, що до допуску працівника до виконання робіт за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний: роз’яснити працівникові його права і обов’язки, проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я. Ознайомити з правами на пільги і компенсації за роботу в таких умовах. Також роботодавець повинен ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором та проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. Останнім етапом у процедурі належного оформлення трудових відносин є внесення відповідного запису про прийняття до трудової книжки працівника.

Слід зазначити, що з метою перевірки професійних якостей працівника при прийнятті на роботу роботодавець може встановлювати випробування (а не стажування). Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох (в окремих випадках — шести) місяців. Для робітників випробувальний термін не може перевищувати одного місяця. Втім звертаємо увагу, що під час випробувального терміну працівник отримує заробітну плату та користується усіма гарантіями, які передбачені у Кодексі законів про працю України.

Видання для кадровиків