На підприємстві проведено атестацію робочого місця зі шкідливими умовами праці. За підсумками атестації встановлено доплату працівникові за роботу в шкідливих умовах. Як слід оформити цю надбавку документально — як окрему доплату (окремим рядком) чи просто «сховати» її в підвищеному розмірі зарплати?

На жаль, Ви не повідомили, коли було проведено атестацію робочих місць за умовами праці (далі — атестація) на вашому підприємстві. Якщо атестацію проведено до 5 жовтня 2016 року (тобто наказ про підбиття підсумків атестації віддано до 5 жовтня 2016 року), то матеріали цієї атестації слід визнати легітимними.

Якщо наказ віддано після цієї дати — представники Держпраці можуть визнати результати атестації нечинними (у зв’язку зі змінами, внесеними до постанови КМУ від 1 серпня 1992 р. № 442 постановою КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України та Ради Міністрів УРСР» від 5 жовтня 2016 р. № 741).

В цьому випадку працівники вашого підприємства втратять право не тільки на отримання доплати до посадового окладу, а й на інші пільги і компенсації за важкі та шкідливі умовами праці, які передбачені ст. 7 Закону України «Про охорону праці».

Доплату за важкі та шкідливі умови праці не потрібно «ховати» у підвищеному розмірі зарплати. До того ж вона повинна бути відмічена у окремій графі штатного розпису підприємства.

Сертифікована організація провела на нашому підприємстві атестацію робочих місць за умовами праці та запропонувала перелік пільг і компенсацій для наших працівників, які працюють у важких і шкідливих умовах. Чи може наше підприємство «маневрувати» в межах запропонованого набору? Наприклад, замість видачі молока надати працівникові додаткові дні до відпустки або грошову компенсацію?

Якщо наказ про підбиття підсумків атестації видано після 5 жовтня 2016 року, представники Держпраці можуть визнати результати атестації нечинними. Зверніть увагу на дату проведення атестації.

У нормативно-правових актах щодо надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці відсутні вказівки щодо можливості «маневрування» в межах передбачених ними пільг і компенсацій. Це викликано тим, що різні пільги та компенсації мають специфічну дію та призначення для зменшення шкідливого впливу факторів виробництва на працівників.

Зокрема:

1. Доплати передбачають можливість придбання працівником додаткових харчових продуктів, профілактичних ліків для поліпшення стану свого здоров’я.
2. Встановлення працівнику скороченої тривалості робочого тижня.
3. Надання додаткової оплачуваної відпустки (для встановлення цих пільг потрібно, щоб працівник був зайнятий у важких і шкідливих умовах праці більше 50% робочої зміни) передбачає так званий «захист часом», коли збільшується період, під час якого на працівника не діють шкідливі фактори виробництва.
4. Безоплатне надання працівнику лікувально-профілактичного харчування, яким повинен забезпечуватись працівник у разі встановлення на його робочому місці особливо важких або особливо шкідливих умов праці, направлене на відновлення його енерговитрат, а також на блокування і виведення з організму токсичних речовин, які потрапили протягом робочої зміни.
5. Безоплатне забезпечення працівників молоком, яке не залежить від тривалості робочої зміни, спрямоване також на знешкодження шкідливих речовин, що потрапили до організму працівника протягом робочої зміни.
6. Безоплатне забезпечення працівників гарячих цехів газованою підсоленою водою спрямоване на відновлення в організмі водно-електролітного складу та попередження загальної негативної дії на працівника підвищеної температури повітря на робочому місці (теплове запаморочення, тепловий удар, сонячний удар), а також запобігання ускладненням з боку серцево-судинної і дихальної систем.
7. Надання працівникам перерв для обігріву та відпочинку спрямоване на запобігання негативній дії зменшених температур повітря (загальне переохолодження, відмороження).
8. Встановлення працівнику пенсії за віком на пільгових умовах (за Списками № 1 і № 2) дозволяє забезпечити належний соціальний захист у похилому віці для можливості оздоровлення.

Таким чином, не працівники атестованої лабораторії, а саме комісія підприємства з проведення атестації (згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Мінпраці України «Про затвердження методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1 вересня 1992 р. № 41) повинна розглянути на одному зі своїх засідань вид і характер пільг і компенсацій, які потрібно надати працівнику залежно від ступеня дії шкідливих виробничих факторів на його робочому місці та зайнятості працівника під дією кожного з цих факторів.

Матеріали протоколу цього засідання є обов’язковою складовою наказу підприємства про підбиття підсумків атестації робочих місць за умовами праці.

Підготував Анатолій Стовбун, доцент кафедри водогосподарських систем і охорони праці Державного інституту управління та економіки водних ресурсів, кандидат медичних наук

Усі видання з охорони праці