Як оплачувати працю у святкові дні (зарплата працівника складається з посадового окладу, надбавки за стаж, премії тощо) і як позначати в табелі обліку робочого часу?
Консультує Міністерство соціальної політики України
Компенсація за роботу у святкові (неробочі), вихідні дні, нічний час є обов’язковою для підприємств (установ, організацій) усіх форм власності й господарювання (ст. 12 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до ст. 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі.
Спосіб компенсації роботи у вихідний день (надання іншого дня відпочинку чи підвищена оплата) визначається за згодою сторін трудового договору наказом про залучення працівника до роботи у вихідний день.
Підвищеній оплаті в подвійному розмірі підлягає робота у вихідний день, якщо вона не компенсована наданням іншого дня відпочинку.
Оплата праці у вихідний, святковий та неробочий день працівникам, які одержують місячний оклад, провадиться в розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний, святковий, неробочий день провадилася в межах місячної норми часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.
У такому розмірі оплачують години, фактично відпрацьовані у вихідний, святковий і неробочий день.
Під час визначення годинної ставки для оплати відпрацьованих годин у святкові, неробочі, вихідні дні місячний посадовий оклад працівника ділиться на місячну норму тривалості робочого часу, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для такого підрозділу (працівника).
Надбавка за вислугу років, інші надбавки (за високі досягнення в праці й виконання особливо важливої роботи тощо) під час нарахування додаткової оплати праці як компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні не враховуються.
Законодавством не встановлено терміну давності для надання працівникові іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день. Як правило, такий день відпочинку надається найближчим часом, що може бути погоджено з працівником і зазначено в наказі про залучення його до роботи у вихідний день.
Інший день відпочинку надається працівникові згідно з наказом, тому в табелі обліку використання робочого часу такий день відмічається як інший невідпрацьований час.
Видання для кадровиків
Людмила Корнієнко