Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, укладаючи трудовий договір на одному або кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Тобто, працівник має право виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору в одній і тій самій установі або кількох установах у вільний від основної роботи час.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування і реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 17.06.2015 № 413 Порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу (далі — Порядок № 413).
Відповідно Порядку № 413, роботодавець має повідомляти Державну фіскальну службу до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Проте, навіть в такій здається, чітко визначеній ситуації з повідомленнями є певні нюанси.
Стосується це, зокрема, закладів освіти, які залучають для проведення акредитації спеціальностей, або самих навчальних закладів, експертів з інших установ, організацій чи навчальних закладів.
Відповідно до п. 20 Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах, затвердженого постановою КМУ від 09.08.2001 № 978, визначено, що за рахунок навчального закладу, який заявив про свою акредитацію, відповідно до законодавства здійснюється, зокрема, оплата праці експертів — з розрахунку шість годин на день, але не більш як 14 годин (голови експертної комісії — вісім годин на день, але не більш як 18 годин), за період проведення акредитаційної експертизи з розрахунку ставки погодинної оплати праці професорів, які проводять заняття із студентами вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації.
Тобто, експерти, що залучені для проведення акредитації, мають основне місце роботи, а залучення їх для проведення акредитації відбувається на підставі наказу Міністерства освіти і науки України, та трудовий договір із навчальним закладом, в якому проводиться акредитація, не укладається.
Відповідно, і підстави для повідомлення Державної фіскальної служби відсутні.
Тому, при проведенні перевірок в закладах освіти що повідомлення органів ДФС про прийняття працівників на роботу, слід детально вивчати ситуацію, та наявність підстав для надання повідомлення.
Видання для кадровиків