Згідно зі статтею 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі — Закон № 1058), система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів:
- солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
- накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
- системи недержавного пенсійного забезпечення.
Основна частина населення отримує пенсію за солідарною системою, яка базується на виплаті пенсій і наданні соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду України (далі — ПФУ).
У цій системі Закон № 1058 визначає такі види пенсій:
- за віком;
- з інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
- у зв’язку із втратою годувальника.
Виникнення права на пенсію з інвалідності
Пенсія з інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (ст. 30 Закону № 1058).
Згідно з пунктом 1.6 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі — Порядок), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію чи не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Як зазначено в статті 45 Закону № 1058, пенсія з інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніш як три місяці з дня встановлення інвалідності. Тобто якщо людина звернулася до органу ПФУ після того, як сплив цей термін, пенсію їй буде нараховано лише з дня звернення (подання заяви).
Днем звернення за призначенням пенсії вважають день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (п. 1.7 розд. I Порядку).
Документи, які надає працівник для оформлення пенсії з інвалідності
Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і в належно засвідчених копіях.
Згідно з пунктом 3 статті 44 Закону № 1058, органи ПФУ мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію. Тому, і це підтверджує практика, органи ПФУ вимагають надання оригіналів деяких документів…
Повний варіант статті читайте в журналі «Діловодство та документообіг» № 12, 2016
Придбати журнал