Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Визначення поняття «прогул»
Новини
29.11.2016
Визначення поняття «прогул»
 

У законодавстві визначення поняття «прогул» немає, однак у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із змінами і доповненнями) зазначено, що прогул — це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно впродовж робочого дня без поважних причин.

Розірвання трудового договору за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин за пунктом 4 статті 40 КЗпП України можливе суто з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Існують дві умови, за одночасної наявності яких можливе таке розірвання трудових відносин:

1) працівник не з’являється на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, при цьому не обов’язково підряд. Основне, щоб власник міг відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня (зміни);

2) прогул відбувся без поважних причин.

Однозначно до поважних відносять непрацездатність працівника через захворювання, що підтверджує листок непрацездатності.

Інші причини можна вважати поважними, якщо вони виключають вину працівника (перевіряють, наскільки він намагався і мав можливість уникнути прогулу). Однак, її оцінка досить суб’єктивне поняття. Один керівник може вирішити, що відсутність працівника, знімає вину з працівника, а інший — ні. Тому керівникам варто звернути увагу на судову практику, що склалася, а також на роз’яснення Пленуму Верховного Суду України.

Поважними називають ситуації, зокрема, коли працівник був непрацездатним, що не підтверджено листком непрацездатності, є інші докази; вихід працівника на роботу за наявності причин сімейно-побутового характеру міг би заподіяти йому або іншим особам шкоду, що значно перевищує ту шкоду, якої зазнав власник при його невиході на роботу.

Зрозуміло, якщо матиме місце спір про звільнення, остаточну оцінку поважності причини прогулу винесе суд.

Слід зауважити, що практично неможливо кваліфікувати відсутність працівника на робочому місці, як прогул за умови, коли сама адміністрація не виконує вимоги трудового законодавства. Так, відповідно до ст. 57 КЗпП час початку і закінчення роботи має встановлюватись правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності.

Крім того, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника за прогул одразу після виявлення такого проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Час звільнення працівника з роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та час перебування у відпустці не враховують. Заборонено звільняти працівника за прогул по закінченні 6 місяців з дня його вчинення (ст. 148 КЗпП України). Вирішуючи, чи звільняти працівника, власник зобов’язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. З ст. 149 КЗпП України).

У випадках самовільного залишення роботи звільнення проводять з урахуванням того, що останній день роботи і буде днем звільнення. При цьому наказ про звільнення може бути виданий значно пізніше.

Одночасно роз’яснюємо, що відсутність працівника на роботі мають підтверджу­вати відповідні документи, зокрема:

  • доповідна записка безпосереднього керівника працівника та один або кілька актів про відсутність працівника на робочому місці в сукупності більше 3-х годин протягом дня;
  • табель обліку використання робочого часу працівників.

Після отримання пояснень власник розглядає їх і приймає рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення на працівника. Якщо власник вирішує його звільнити, то складають відповідний наказ. Слід пам’ятати, що працівника треба повідомити про звільнення за прогул під розписку та видати йому копію наказу про звільнення (ст. 47 КЗпП України). Якщо ознайомити працівника безпосередньо на підприємстві не вдається, то власнику слід надіслати працівнику повідомлення про звільнення за прогул рекомендованим листом із повідомленням про вручення разом із копією наказу про звільнення.

До графи 3 трудової книжки працівника записують: «Звільнений за прогул без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України».

Ольга Ткачівська

Управління Держпраці

Переглядів: 3815 Версія для друку
 
Дивіться також:
Законодавство про військовий облік: останні зміни та нововведення
Переведення працівника з п’ятиденки на змінний графік роботи
Чи можна ознайомлювати працівників з наказами онлайн?
Яким чином може бути припинено суміщення?
Чи зобов’язані роботодавці інформувати центр зайнятості про вакансії?
Розбронювання працівників: що варто знати роботодавцям?
Дистанційні працівники: відрядження й інші трудові новації
Оформлення відпустки за свій рахунок
Сумісництво: особливості оформлення та обмеження
Порядок зменшення посадового окладу працівнику
Виклик новоприйнятого працівника до ТЦК та СП: як оплатити день увільнення?
Чи можна надати щорічну відпустку без урахування вихідних днів?
Надання щорічної відпустки особам з інвалідністю: що слід урахувати роботодавцям?
Яку відповідальність несе роботодавець за порушення права на відпустку?
Обов’язки роботодавця з охорони праці при дистанційній роботі
Останні зміни щодо військового обліку та проведення призову
Зразок наказу про надання безоплатної відпустки як пенсіонеру за віком
Порядок звільнення з військової служби та повернення на роботу
Подання звітності: Держстат відповідає на запитання
За яких умов роботодавець може звільнити працівника за прогул?
Трудовий договір на паузі: правові ризики для роботодавця
Чи потрібно подавати Повідомлення про прийняття на роботу при переході з сумісництва на основне місце?
Оплата відрядження: як урахувати роботу у вихідний день?
Чи можуть обидва батьки бути у «дитячій» відпустці одночасно?
Чи потрібна нумерація у справах з військового обліку?
Контроль за виконанням колективного договору
Work-life balance vs Трудова дисципліна: як не перетнути законну межу?
Чи є порушенням звільнили працівника по месенджеру?
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах
Правила військового обліку: що змінилося з 31 липня 2025 року?
Чи потрібно продовжувати відпустку на час навчання?
Переведення працівника: як рахувати відпустку?
Чи можлива відпустка без збереження зарплати за двома підставами?
Як оформити скорочення тривалості робочого дня в спеку?
Як змінити дані в реєстрі застрахованих осіб на вебпорталі ПФУ?
Чи можливо звільнення під час випробування без пояснення причин?
Внесено зміни до правил військового обліку
Дві посади за сумісництвом у одного роботодавця: як надається допомога за «лікарняним»?
Відрядження при дистанційній роботі: Мінфін оновив інструкцію
Комунікація у воєнний час: хто і як має бути на зв’язку?
Як зараховується до страхового стажу період догляду за дитиною до 3-х років?
Про порядок вивільнення працівників
Скільки днів відпустки надати працівнику з двома дітьми, одна з яких знаходиться під опікою?
Чи може щорічна відпустка розпочинатись із вихідного дня працівника?
Повідомлення про зміну істотних умов праці
Компенсація роботодавцям за «чорнобильську» відпустку працівникам
Чи може працівник вимагати від роботодавця вести паперову трудову книжку?
Огляд останніх змін у трудових відносинах під час війни
Чи ділиться «дитяча» відпустка на частини?
Страховий та трудовий стаж, подання відомостей про трудові відносини
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com