Як обчислюються додаткові дні до відпустки за ненормований робочий день при неповному робочому тижні та неповному робочому дні?

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504/96-ВР) щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

1) окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, — тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

2) працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначеними колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.1997 р. № 7, ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем, оскільки встановлення неповного робочого дня вже є свого роду нормуванням.

Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватись.

Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним договором за кожним видом робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Додаткова відпустка за ненормований робочий день надається пропорційно до часу, відпрацьованого на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.

Але необхідно зауважити, що рекомендації Мінсоцполітики не реєструються в Міністерстві юстиції України, а тому не є нормативно-правовими актами. Тому на сьогодні жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено заборони на застосування ненормованого робочого дня для працівників, яким встановлено неповний робочий тиждень.

Таким чином, згідно із ст. 8 Закону № 504/96-ВР підприємство має право надати щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці працівникам, які працюють на умовах неповного робочого тижня, тривалістю, встановленою колективним чи трудовим договором, але не більше 7 календарних днів пропорційно до часу, відпрацьованого на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.

Ганна Шкуренкова