Вирішення індивідуальних трудових спорів

Основними питаннями при обговоренні книги 9 «Індивідуальні трудові спори» проекту Трудового кодексу стали — як формується комісія по трудових спорах і яким є механізм прийняття нею рішень, а також статус цих рішень.

Знайдено компроміс щодо складу комісії: до її складу входить рівна чисельність представників від працівників і роботодавців. Склад комісії затверджується відповідним актом.

«Звісно Комісія не заміняє суд, тому що правосуддя у нас здійснюється виключно судами, — наголосив заступник голови «Укрнафтогазпрофспілки» Сергій Українець, — але рішення Комісії — це шанс знайти рішення, яке буде прийнятним для сторін спору у досудовому порядку. І це добре, тому що звернення до суду пов’язано із додатковими розтратам».

Завдання комісії з індивідуальних трудових спорів

Робочою групою (РГ) уточнено завдання комісії з індивідуальних трудових спорів, відтепер це — не просто сприяння у вирішенні спору, а саме вирішення його шляхом усунення порушень прав працівника. Таке формулювання дозволяє практично вирішити спір через Комісію.

За пропозицією Мінсоцполітики внесено зміні до ст. 384, чим передбачається обов’язок роботодавця щодо забезпечити роботи комісії з індивідуальних трудових спорів, а саме, на роботодавця покладено додаткові обов’язки увільняти від виконання роботи членів комісії, заявника, а також інших осіб, які мають надати на засіданні Комісії необхідні відомості або свідчення. Встановлено ще один обов’язок роботодавця — надання комісії всіх документів, необхідних для розгляду.

Встановлено і доповнено ст. 388 нормою про те, що результатами вирішення спору може бути угода про вирішення індивідуального трудового спору між працівником і роботодавцем, — не обов’язково за рішенням Комісії. Це прототип мирової угоди під час судового процесу і шанс для сторін самостійного пошуку вирішення спору.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає обов’язковому виконанню

Принципова річ — в редакції першого читання передбачалося, що рішення Комісії є обов’язковим для сторін і підлягає добровільному виконанню, але в цьому була невідповідальність, тому РГ врахувала пропозицію профспілок щодо того, що рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню в строк, визначеним рішенням.

Підтримана пропозиція профспілок, щоб розширити категорії справ, які мають розглядатися виключно у судах, а не Комісією, зокрема:

• за позовом працівника про поновлення його на роботі не залежно від підстав припинення трудового договору;
• позовом про зміну дати і причини звільнення;
• про оплату за час вимушеного прогулу;
• спори про відмову працівникові у прийомі його на роботу та ін., а також враховано додаток Мінсоцполітики, що в судах розглядаються трудові спори, які виникають у осіб, які працюють на підприємстві без оформлення трудових відносин.

Встановлено строк позову до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди

За пропозицією профспілок додано норму до ст. 394, яка передбачає, що для звернення роботодавця до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної роботодавцю, встановлюється строк — 1 рік з дня виявлення заподіяної шкоди.

Нормою цивільного законодавства для таких випадків встановлює строк в 3 роки. Однак, практика по трудовому законодавству доводить, що 1 року цілком достатньо. Таким чином, виправлено редакцію цієї норми, яка була прийнята у першому читанні.

Також підтримано пропозицію до ст. 395 про те, що у разі звернення до суду з вимогами, що випливають з трудових відносин, працівники звільняються від сплати судового збору та судових витрат.

Це важливо для розширення можливостей захисту своїх прав для працівників.

Роз’яснення щодо застосування положень ТК

РГ підтримала пропозицію Мінсоцполітики про те, щоб у прикінцевих та перехідних положеннях ТК надати право відповідним органам виконавчої вади надавати роз’яснення щодо застосування положень кодексу, у випадках, коли у роботодавців, працівників будуть виникати питання щодо практики застосування норм ТК. Також підтримано пропозицію, щоб у разі ухвалення найближчим часом, введення в дію ТК передбачити — з 1 січня 2017 р.

Цей час піде на навчання фахівців щодо застосування норм ТК.

Відхилено препозицію народних депутатів про те, щоб в перелік законів, які поглинаються новим ТК, включити закон про охорону праці — РГ вважає за необхідне, щоб ця сфера правовідносин регулюватися окремим законом, який вже прийнято і діє.

Ще одне принципове рішення — враховуючі, що в першому читанні вже прийнято, що на підприємствах лишається ведення трудових книжок, як основного документу про трудову діяльність працівника, Мінсоцполітики підготує окрему норму, яка передбачатиме, що у прикінцевих положеннях ТК буде регламентовано ведення на підприємствах трудових книжок аж до того часу, поки не буде запроваджено єдиний центральний реєстр про трудову діяльність працівників, до якого буде перенесено данні трудових книжок усіх працюючих і пенсіонерів. Лише після цього трудові книжки втратять свою функцію.