Робоча група Верховної Ради України з доопрацювання проекту Трудового кодексу протягом минулого засідання розглянула більш ніж 90 поправок. Вони стосувалися статей, які унормовують правонаступництво у трудових відносинах; тимчасове переведення на іншу роботу без згоди працівника; призупинення трудових відносин; відсторонення від роботи; відсторонення від роботи працівника, який знаходиться в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння; відсторонення від роботи з метою захисту населення від інфекційних хвороб, або уникнення загрози життю і здоров’ю працівника; відсторонення від роботи з метою забезпечення вимог охорони праці; на час проведення службового розслідування і дисциплінарного впровадження.

Члени РГ перейшли до розділу 5 глави документу — «Припинення трудових відносин». Зокрема розглянуто умови припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку; розірвання трудового договору за згодою сторін; розірвання трудового договору за ініціативи працівника; право працівника на визначення дня звільнення з роботи в разі розірвання трудового договору за власною ініціативою; право роботодавця на розірвання трудового договору у зв’язку зі скороченням та ін.

Враховано важлива поправка, якою запропоновано, що у випадку, коли роботодавець став правонаступником юридичної особи і протягом тижня не запропонував працівникам провести переговори щодо нових умов праці та її оплати, вважається, що у такому випадку він підтвердив умови діючого договору, який автоматично продовжує діяти.

Гострі дискусії розгорнулися навколо пропозиції СПО об’єднань профспілок виключити із проекту ТК одну з нових глав, яка передбачала встановлення додаткових підстав для призупинення трудових відносин, — повідомив Сергій Українець — заступник Голови Укрнафтогазпрофспілки, заступник голови робочої групи з доопрацювання проекту ТК.

В яких випадках передбачалося призупинення трудових відносин?

Наприклад, на час виконання працівником покладених на нього громадських, державних або громадянських обов’язків, на час проведення страйку, на час відсторонення його від роботи в усіх випадках тощо. Профспілки виступили проти введення таких новацій у законодавстві, тому що призупинення трудових відносин фактично означає, що на цей період на працівника не поширюються умови колективного договору, він лишається права на отримання соціальних послуг, які також поширюються на його дітей та членів сім’ї.

Робоча група погодилась з позицією профспілок і запропонувала народним депутатам виключити статтю 71 «Призупинення трудових відносин».

Відхилено внесену поправку, яка фактично звужувала обов’язки роботодавця під час відсторонення працівника від роботи, якщо останній перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.

В запропонованій редакції ст. 73 ТК передбачено: якщо робота працівника пов’язана з управлінням джерелом підвищеної безпеки, з небезпечними умовами праці і вимагає від нього особливої точності, то роботодавець зобов’язаний відсторонити працівника від виконання роботи за наявності у нього залишкових ознак сп’яніння, або, якщо працівник перебуває під впливом медикаментів.

— Деякими народними депутатами пропонувалося не звертати на це увагу, але більшість членів РГ, дослухав шість до пропозиції профспілок, залишила цей пункт, тому що це є одним з елементів захисту працівників та інших людей від можливої небезпеки на виробництві, — акцентував С. Українець.

Також змогли зберегти ще одну важливу норму, коли у працівника виявлено хворобливий стан і продовження ним роботи може призвести до подальшого погіршення самопочуття, роботодавець зобов’язаний направити працівника до лікарні, або до дому. Пропонувалось зняти з роботодавця цей обов’язок, але профспілки вважають, що РГ прийняла правильне рішення і залишила цю норму у тексті проекту нового ТК.

Ст. 74. «Відсторонення від роботи з метою захисту населення від інфекційних хвороб» передбачає, що працівник, який є бактеріоносієм або перебував у контакті з інфекційним хворим і через це не може продовжувати виконувати свої обов’язки, він підлягає відстороненню від роботи на вимогу санітарно-епідеміологічної служби.

Якщо у результаті медичного огляду виявлено невідповідність стану здоров’я працівника виконуваній ним роботі, так, що подовження ним роботи створює загрозу поширення інфекційних хвороб, і є небезпечним для його здоров’я він має бути відстороненим до вирішення питання про його переведення на іншу роботу, і у таких випадках за працівником зберігається середня зарплата за весь час відсторонення. Норму щодо збереження оплати праці пропонувалося виключити, але профспілкам вдалося її відстояти. РГ відхилила цю поправку.

В ст. 76 «Відсторонення на час проведення службового розслідування і дисциплінарного провадження» збережено норму про те, що на час відсторонення від роботи працівника відповідно до цієї статті за ним зберігається середня зарплата крім випадків, коли вина працівника доведена судом.

Ст. 80 — підстави припинення трудових відносин. До таких підстав пропонувалося внести додаткові чотири, а саме:

• у випадку переведення працівника за його згодою до іншого роботодавця, — з цим члени РГ погодились.

Але інші три підстави було відхилено.

Тобто трудові відносини не можуть бути автоматично розірваними:

• у випадку відмови працівника від переведення його на роботу в іншу місцевість,
• при зміні істотних умов праці,
• до набрання законної сили вироку суду. Ця поправка була сформульована некоректно, тому що вирок може бути як обвинуваченим, так і виправдальним.

РГ підтримана поправка профспілок до ст. 83 «Розірвання трудового договору за ініціативи працівника» про те, що працівник має право до закінчення строку випробування розірвати трудовий договір за власної ініціативи шляхом подання письмової заяви про це за три дні до визначеного ним дня звільнення. Профспілки запропонувати змінити формулювання на «три робочі дні» для того, щоб у сторін була реальна можливість врегулювати відносини при розірванні трудових відносин.

Поправкою до ст. 85 пропонувалося вилучити норму про необхідність при звільненні працівника за власною ініціативою робити у його трудовій книжці відповідний запис. Мотивом до цього послугувала наявність законопроекту про виведення з ділового обігу трудових книжок. Через це було запропоновано в усіх статтях проекту ТК, де йдеться про трудову книжку, не згадувати про неї. Однак, РГ з цим не погодилась — інститут трудових книжок в ТК зберігається, відповідно і запис в трудовій книжці роботодавець має робити.

Підтримано пропозицію профспілок стосовно зменшення (з 3-х до 1 року) строку давності стягування з робітника, який звільнився з місця роботи, компенсації за нездані ним матеріальні цінності. Раніше ця процедура регулювалося у порядку, передбаченому цивільним законодавством. Профспілки же запропонували і народні депутати внесли на розгляд пропозицію, що таке стягнення здійснюється в строки, передбачені ч. 3 ст. 394 цього кодексу, тобто відтепер строк позивної давнини у зазначених випадках регламентується трудовим законодавством, яке є більш лояльним.

Наступне засідання РГ розпочнеться з обговорення ст. 87 проекту ТК стосовно обов’язку роботодавця щодо проведення консультацій у зв’язку зі скороченням.