Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Barbulescu v. Romania и новые тенденции в защите персональных данных
Новини
15.01.2016
Barbulescu v. Romania и новые тенденции в защите персональных данных
 

На днях СМИ распространили новость о том, что Европейский суд по правам человека якобы разрешил увольнять сотрудников за переписку в Facebook. На самом деле в решении от 12 января 2016 года по делу «Барбулеску против Румынии» ЕСПЧ пришел к выводу, что мониторинг частной электронной переписки сотрудника работодателем, который имел основания предполагать, что эта переписка содержит исключительно рабочие сообщения, не является непропорциональным вмешательством в право на уважение частной жизни и корреспонденции. То есть, если правилами внутреннего распорядка компании запрещено использовать технику и мессенджеры в личных целях (о чем было уведомлено сотрудника), работник может быть уволен за нарушение дисциплины по результатам проверки его переписки.

Дмитрий Гадомский, адвокат, партнер практики IT и медиа-права Juscutum, считает, что особое мнение судьи в этом споре может открыть новую эпоху права защиты персональных данных. Комментируя это решение, он отметил, что офисные сотрудники второй день обсуждают в Facebook, можно ли уволить офисных сотрудников за залипание в Facebook. Далее Д. Гадомский ведет речь о причине этих дискуссий — решении ЕСПЧ по делу «Барбулеску против Румынии» (Barbulescu v. Romania):

Суд рассматривал заявление румынского инженера о нарушении его права на уважение к частной и семейной жизни, а также права на справедливый суд. Инженер считал, что его не имели права увольнять за общение в Yahoo Messenger, а также не имели права раскрывать содержание его личной переписки коллегам. Суд же посчитал, что работодатель уведомлял его о запрете личной переписки в рабочее время и возможности просмотра его переписки с целью контроля исполнения этого правила. Потому суд не нашел оснований для «разумного ожидания приватности», подтвердив законность увольнения за нарушение внутреннего трудового распорядка.

Позиция ЕСПЧ понятна: кажется очень разумным, что компания имеет право контролировать, что делает ее сотрудник на рабочем компьютере в рабочее время. Но триста лет назад почти ни у кого не возникало сомнений, что человек с черным цветом кожи может быть товаром. Может быть, мы просто мало задумывались об этом?

В данном деле интересен не его исход, а его backstage. Внимания заслуживает особое мнение одного из судей. Я бы хотел, чтобы это мнение открыло новую эпоху в праве защиты персональных данных.

В Европе юристы завалены работой по защите персональных данных. В Украине эти вопросы намного менее актуальны. Так вот, несмотря на всю жесткость европейского законодательства о защите прайваси, работники остаются по-прежнему крайне уязвимыми для нарушений.

Существующая политика в сфере защиты персональных данных большей частью базируется на практике ЕСПЧ: 1) так называемой директиве-конституции о защите физических лиц при обработке персональных данных и свободного перемещения таких данных, 2) на заключении рабочей группы по наблюдению за электронной коммуникацией на рабочем месте.

Документ предусматривает четырехступенчатый тест на законность ограничения приватности, а именно: прозрачность, необходимость, справедливость и пропорциональность ограничений. Работодатель должен поставить в известность и получить от работника точное, информированное и исчерпывающее согласие с политикой предприятия по использованию персональных данных. Однако, давайте будем честными, такое согласие получается далеко не свободно. Ведь если работник не подписывает соглашение об обработке персональных данных на условиях работодателя, он просто не будет принят на работу.

По этому поводу в особом мнении судья приводит в пример базовое право человека на доступ к интернету. Это право включает в себя право на свободу слова и уважение к личной жизни. С точки зрения судьи, политика использования интернета на рабочем месте должна быть результатом трехстороннего диалога между правительством, работодателем и работником, поскольку объем прав, охватываемый внутренними трудовыми соглашениями, становится все шире с развитием информационных технологий.

Государство же является гарантом конвенционных прав, и именно оно должно обеспечить механизм их реализации, обезопасить работника от нарушений со стороны работодателя путем закрепления некого «пакета неотчуждаемых интернет-прав».

Особенно перспективной данная концепция выглядит в свете расширения концепции частной жизни. Сам Европейский суд по правам человека в основополагающем решении Niemietz v. Germany подчеркнул, что право на личную жизнь неотделимо связанно со всеми аспектами жизни человека, в том числе и с трудовой деятельностью. Поэтому государство должно обеспечить минимальную «информационную свободу» работника.

Но пока концепция лишь в развитии, требования к работодателю остаются прежними: уведомлять работника об объеме имеющейся о нем информации, целях ее хранения и обработки, а также предоставлять доступ к «папке» с персональными данными, обеспечив возможность требовать ее изменения или удаления; и, конечно, получить полное, информированное и однозначное согласие работника.

И как тут не сказать о глобальных изменениях в подходах к управлению людьми. «Зеленые» организации очень медленно сменяют паттерны мышления у руководителей. Все чаще на ТЕДексе появляются выступления о различии между менеджером и лидером. Эволюция управления стремится к тому, чтобы базироваться не на контроле, а на доверии.

ЮРЛІГА

Переглядів: 4773 Версія для друку
 
Дивіться також:
Спільні перевірки Держпраці й ТЦК та СП: які питання під контролем?
Ідеальний штатний розпис у 2026 році: на що звернути увагу?
Статзвітність-2026: затверджено табель (перелік) форм
Облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю: нові правила з 01.01.2026
Чи може роботодавець зберігати паспорт працівника?
Пільги для працівників-донорів: що зміниться після 25 січня 2026 року
Зразок повідомлення до ТЦК про зміну облікових даних
Доплата до мінімальної зарплати: які виплати враховуються, а які ні?
Документи для призначення пенсії за віком
Як оформлювати працівників, які були залучені до суспільно корисних робіт?
Чи можна переслати трудову книжку поштою?
Військовий облік жінок та умови призову на службу
Чекліст для швидкої перевірки кадрових документів
Чи припиняються трудові відносини при передачі суб’єкта господарювання?
Як новий розмір мінімальної зарплати вплинув на лікарняні та декретні?
Мобілізація та трудові відносини
Новий Трудовий кодекс вже у Парламенті
Статзвітність-2026: затверджено календар подання форм
Майбутнє трудових даних в Україні
Компенсація за відпустку в разі погодинної оплати праці: як розрахувати середню зарплату?
Правопис і оформлення титулів, звань та посад у документах
Які відпустки надаються працівникам із сімейними обов’язками?
Чи можна працювати за сумісництвом, перебуваючи у «декретній» відпустці?
Хто може працювати на умовах неповної зайнятості?
Середня зарплата для бронювання працівників у січні 2026 року: як розрахувати?
Чи втратять донори право на день відпочинку після 26 січня?
Чи може особа з інвалідністю працевлаштуватися за сумісництвом?
Перерахунок пенсії деяким категоріям громадян
Підвищено мінімальний і максимальний розміри допомоги по безробіттю
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: правила й вимоги з 2026 року
Зразок супровідного листа до ТЦК про зміну облікових даних
Трудове право-2025: як змінилася практика звільнень, мобілізації, дистанційної роботи?
Уряд схвалив проект Трудового кодексу: що зміниться для працівників та роботодавців?
Затверджено показник середньої зарплати за листопад 2025 року
Списки персонального військового обліку на 2026 рік: які зміни врахувати?
П’ять кроків до затвердження графіка відпусток
Працівник з інвалідністю: основне та/або сумісництво у нормативі
Обов’язкова квота на працевлаштування працівників без досвіду
Чи потрібно видавати наказ про припинення строкового трудового договору?
Військово-облікові документи: оновлені вимоги до військового обліку
Термін давності для використання щорічних відпусток
Чи можна проводити «зовнішнє» звіряння з ТЦК та СП електронною поштою?
Чи є мобінгом безпідставне позбавлення працівника премії?
Умови призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
Що варто знати про скорочення працівників
Нові правила виходу на пенсію у 2026 року
Вагітні працівниці: трудові права та гарантії
Трудова книжка: яка вона в країнах ЕС?
Інформація про кількість військовозобов’язаних: хто і як подає в разі бронювання працівників?
Страховий стаж за кордоном: як українцям не втратити пенсію?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com