Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Barbulescu v. Romania и новые тенденции в защите персональных данных
Новини
15.01.2016
Barbulescu v. Romania и новые тенденции в защите персональных данных
 

На днях СМИ распространили новость о том, что Европейский суд по правам человека якобы разрешил увольнять сотрудников за переписку в Facebook. На самом деле в решении от 12 января 2016 года по делу «Барбулеску против Румынии» ЕСПЧ пришел к выводу, что мониторинг частной электронной переписки сотрудника работодателем, который имел основания предполагать, что эта переписка содержит исключительно рабочие сообщения, не является непропорциональным вмешательством в право на уважение частной жизни и корреспонденции. То есть, если правилами внутреннего распорядка компании запрещено использовать технику и мессенджеры в личных целях (о чем было уведомлено сотрудника), работник может быть уволен за нарушение дисциплины по результатам проверки его переписки.

Дмитрий Гадомский, адвокат, партнер практики IT и медиа-права Juscutum, считает, что особое мнение судьи в этом споре может открыть новую эпоху права защиты персональных данных. Комментируя это решение, он отметил, что офисные сотрудники второй день обсуждают в Facebook, можно ли уволить офисных сотрудников за залипание в Facebook. Далее Д. Гадомский ведет речь о причине этих дискуссий — решении ЕСПЧ по делу «Барбулеску против Румынии» (Barbulescu v. Romania):

Суд рассматривал заявление румынского инженера о нарушении его права на уважение к частной и семейной жизни, а также права на справедливый суд. Инженер считал, что его не имели права увольнять за общение в Yahoo Messenger, а также не имели права раскрывать содержание его личной переписки коллегам. Суд же посчитал, что работодатель уведомлял его о запрете личной переписки в рабочее время и возможности просмотра его переписки с целью контроля исполнения этого правила. Потому суд не нашел оснований для «разумного ожидания приватности», подтвердив законность увольнения за нарушение внутреннего трудового распорядка.

Позиция ЕСПЧ понятна: кажется очень разумным, что компания имеет право контролировать, что делает ее сотрудник на рабочем компьютере в рабочее время. Но триста лет назад почти ни у кого не возникало сомнений, что человек с черным цветом кожи может быть товаром. Может быть, мы просто мало задумывались об этом?

В данном деле интересен не его исход, а его backstage. Внимания заслуживает особое мнение одного из судей. Я бы хотел, чтобы это мнение открыло новую эпоху в праве защиты персональных данных.

В Европе юристы завалены работой по защите персональных данных. В Украине эти вопросы намного менее актуальны. Так вот, несмотря на всю жесткость европейского законодательства о защите прайваси, работники остаются по-прежнему крайне уязвимыми для нарушений.

Существующая политика в сфере защиты персональных данных большей частью базируется на практике ЕСПЧ: 1) так называемой директиве-конституции о защите физических лиц при обработке персональных данных и свободного перемещения таких данных, 2) на заключении рабочей группы по наблюдению за электронной коммуникацией на рабочем месте.

Документ предусматривает четырехступенчатый тест на законность ограничения приватности, а именно: прозрачность, необходимость, справедливость и пропорциональность ограничений. Работодатель должен поставить в известность и получить от работника точное, информированное и исчерпывающее согласие с политикой предприятия по использованию персональных данных. Однако, давайте будем честными, такое согласие получается далеко не свободно. Ведь если работник не подписывает соглашение об обработке персональных данных на условиях работодателя, он просто не будет принят на работу.

По этому поводу в особом мнении судья приводит в пример базовое право человека на доступ к интернету. Это право включает в себя право на свободу слова и уважение к личной жизни. С точки зрения судьи, политика использования интернета на рабочем месте должна быть результатом трехстороннего диалога между правительством, работодателем и работником, поскольку объем прав, охватываемый внутренними трудовыми соглашениями, становится все шире с развитием информационных технологий.

Государство же является гарантом конвенционных прав, и именно оно должно обеспечить механизм их реализации, обезопасить работника от нарушений со стороны работодателя путем закрепления некого «пакета неотчуждаемых интернет-прав».

Особенно перспективной данная концепция выглядит в свете расширения концепции частной жизни. Сам Европейский суд по правам человека в основополагающем решении Niemietz v. Germany подчеркнул, что право на личную жизнь неотделимо связанно со всеми аспектами жизни человека, в том числе и с трудовой деятельностью. Поэтому государство должно обеспечить минимальную «информационную свободу» работника.

Но пока концепция лишь в развитии, требования к работодателю остаются прежними: уведомлять работника об объеме имеющейся о нем информации, целях ее хранения и обработки, а также предоставлять доступ к «папке» с персональными данными, обеспечив возможность требовать ее изменения или удаления; и, конечно, получить полное, информированное и однозначное согласие работника.

И как тут не сказать о глобальных изменениях в подходах к управлению людьми. «Зеленые» организации очень медленно сменяют паттерны мышления у руководителей. Все чаще на ТЕДексе появляются выступления о различии между менеджером и лидером. Эволюция управления стремится к тому, чтобы базироваться не на контроле, а на доверии.

ЮРЛІГА

Переглядів: 4853 Версія для друку
 
Дивіться також:
Дев’ять видів трудових договорів: готуємося до змін
Звільнений військовозобов’язаний: як довго зберігати дані у списках?
Перехідна відпустка: як урахувати працівника з інвалідністю у виконання нормативу?
Чи має право роботодавець вимагати військовий квиток працівника при працевлаштуванні?
Догляд за хворою дитиною під час відпустки: чи оплачується лікарняний?
«Декрет» не скорочують! Новий вид відпустки у Трудовому кодексі
Отримання статусу критично важливого підприємства: документи та порядок подання
Як оцифрувати трудову книжку за допомогою телефону?
Алгоритм відсторонення працівника від роботи
Чи має право роботодавець штрафувати працівника?
Зміни у правилах документообігу: аналіз нових законопроєктів
Донори крові та демобілізовані працівники у звіті № 1-ПВ
Оновлений проєкт Трудового кодексу: ключові положення та відповіді на запитання
Через повітряні тривоги працівник не встигає виконувати роботу: хто несе відповідальність?
Чи потрібно вносити до трудової книжки запис про мобілізацію?
Штатний розпис без порушень
«Декретні» для сумісників: приклади розрахунків
Зміни у порядку видачі паперових лікарняних
Скриншот як доказ: коли месенджер вирішує долю справи?
Зразок наказу про припинення виконання обов’язків з ведення військового обліку
Як збільшити обсяг заброньованих працівників: алгоритм від Міноборони
Чи можна скоротити особу з інвалідністю під час призупинення трудових відносин?
Коли працівнику можна доручити додаткові обов’язки?
Чи вносяться до трудової книжки дані про підприємницьку діяльність?
Призупинення дії трудового договору — зміни з 14.03.2026
Як звільнити працівника, який не оновив військово-облікові документи?
Додаткові трудові гарантії для постраждалих учасників Революції Гідності
Як оплачується робота при суміщенні та заміщенні?
Чи можна встановити випробувальний термін для одинокої матері?
Затверджено Порядок обчислення внеску за невиконання нормативу осіб з інвалідністю: приклад розрахунку
Чи означає закінчення строку трудового договору автоматичне звільнення?
Трудові відносини в зонах бойових дій: пропонуються радикальні зміни
Нюанси переведення працівника під час випробувального терміну
Як писати вакансії без порушень?
Звільнення мобілізованих за «строковими» договорами: судова практика
Які кадрові документи слід переглянути через підвищення мінзарплати?
Кому не треба сплачувати внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?
У КЗпП може з’явитися День Біблії
Чи може працівник сам обирати банк для отримання заробітної плати?
Чи зобов’язаний працівник відповідати на робочі повідомлення у вихідний?
Особливості організації нічної роботи в умовах воєнного стану
Перелік документів для оформлення пенсії за віком
Переведення водія на інший вид транспорту: як зробити запис у трудовій?
Які штрафи передбачає проєкт Трудового кодексу для роботодавців?
Розміри лікарняних змінилися з 2026 року
Відпустка для родин військових
Чи може роботодавець відмовити у працевлаштуванні особі з інвалідністю?
Оплата відрядження у вихідний день
Посилення критеріїв критичності та зміни в бронюванні
Гайд по проєкту Трудового кодексу
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com