Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Barbulescu v. Romania и новые тенденции в защите персональных данных
Новини
15.01.2016
Barbulescu v. Romania и новые тенденции в защите персональных данных
 

На днях СМИ распространили новость о том, что Европейский суд по правам человека якобы разрешил увольнять сотрудников за переписку в Facebook. На самом деле в решении от 12 января 2016 года по делу «Барбулеску против Румынии» ЕСПЧ пришел к выводу, что мониторинг частной электронной переписки сотрудника работодателем, который имел основания предполагать, что эта переписка содержит исключительно рабочие сообщения, не является непропорциональным вмешательством в право на уважение частной жизни и корреспонденции. То есть, если правилами внутреннего распорядка компании запрещено использовать технику и мессенджеры в личных целях (о чем было уведомлено сотрудника), работник может быть уволен за нарушение дисциплины по результатам проверки его переписки.

Дмитрий Гадомский, адвокат, партнер практики IT и медиа-права Juscutum, считает, что особое мнение судьи в этом споре может открыть новую эпоху права защиты персональных данных. Комментируя это решение, он отметил, что офисные сотрудники второй день обсуждают в Facebook, можно ли уволить офисных сотрудников за залипание в Facebook. Далее Д. Гадомский ведет речь о причине этих дискуссий — решении ЕСПЧ по делу «Барбулеску против Румынии» (Barbulescu v. Romania):

Суд рассматривал заявление румынского инженера о нарушении его права на уважение к частной и семейной жизни, а также права на справедливый суд. Инженер считал, что его не имели права увольнять за общение в Yahoo Messenger, а также не имели права раскрывать содержание его личной переписки коллегам. Суд же посчитал, что работодатель уведомлял его о запрете личной переписки в рабочее время и возможности просмотра его переписки с целью контроля исполнения этого правила. Потому суд не нашел оснований для «разумного ожидания приватности», подтвердив законность увольнения за нарушение внутреннего трудового распорядка.

Позиция ЕСПЧ понятна: кажется очень разумным, что компания имеет право контролировать, что делает ее сотрудник на рабочем компьютере в рабочее время. Но триста лет назад почти ни у кого не возникало сомнений, что человек с черным цветом кожи может быть товаром. Может быть, мы просто мало задумывались об этом?

В данном деле интересен не его исход, а его backstage. Внимания заслуживает особое мнение одного из судей. Я бы хотел, чтобы это мнение открыло новую эпоху в праве защиты персональных данных.

В Европе юристы завалены работой по защите персональных данных. В Украине эти вопросы намного менее актуальны. Так вот, несмотря на всю жесткость европейского законодательства о защите прайваси, работники остаются по-прежнему крайне уязвимыми для нарушений.

Существующая политика в сфере защиты персональных данных большей частью базируется на практике ЕСПЧ: 1) так называемой директиве-конституции о защите физических лиц при обработке персональных данных и свободного перемещения таких данных, 2) на заключении рабочей группы по наблюдению за электронной коммуникацией на рабочем месте.

Документ предусматривает четырехступенчатый тест на законность ограничения приватности, а именно: прозрачность, необходимость, справедливость и пропорциональность ограничений. Работодатель должен поставить в известность и получить от работника точное, информированное и исчерпывающее согласие с политикой предприятия по использованию персональных данных. Однако, давайте будем честными, такое согласие получается далеко не свободно. Ведь если работник не подписывает соглашение об обработке персональных данных на условиях работодателя, он просто не будет принят на работу.

По этому поводу в особом мнении судья приводит в пример базовое право человека на доступ к интернету. Это право включает в себя право на свободу слова и уважение к личной жизни. С точки зрения судьи, политика использования интернета на рабочем месте должна быть результатом трехстороннего диалога между правительством, работодателем и работником, поскольку объем прав, охватываемый внутренними трудовыми соглашениями, становится все шире с развитием информационных технологий.

Государство же является гарантом конвенционных прав, и именно оно должно обеспечить механизм их реализации, обезопасить работника от нарушений со стороны работодателя путем закрепления некого «пакета неотчуждаемых интернет-прав».

Особенно перспективной данная концепция выглядит в свете расширения концепции частной жизни. Сам Европейский суд по правам человека в основополагающем решении Niemietz v. Germany подчеркнул, что право на личную жизнь неотделимо связанно со всеми аспектами жизни человека, в том числе и с трудовой деятельностью. Поэтому государство должно обеспечить минимальную «информационную свободу» работника.

Но пока концепция лишь в развитии, требования к работодателю остаются прежними: уведомлять работника об объеме имеющейся о нем информации, целях ее хранения и обработки, а также предоставлять доступ к «папке» с персональными данными, обеспечив возможность требовать ее изменения или удаления; и, конечно, получить полное, информированное и однозначное согласие работника.

И как тут не сказать о глобальных изменениях в подходах к управлению людьми. «Зеленые» организации очень медленно сменяют паттерны мышления у руководителей. Все чаще на ТЕДексе появляются выступления о различии между менеджером и лидером. Эволюция управления стремится к тому, чтобы базироваться не на контроле, а на доверии.

ЮРЛІГА

Переглядів: 5004 Версія для друку
 
Дивіться також:
Як продовжити бронювання працівників через «Дію»: відеоінструкція
Якщо трудова книжка до 10.06.2026 не оцифрована…
Чи потрібно подавати повідомлення до ДПС при переведенні працівника на іншу посаду?
«Інвалідний» внесок не сплачено через відсутність форми: чи буде штраф?
Перелік територій бойових викладено у новій редакції: варто перевірити статус
Новий Порядок бронювання: аналіз змін
Електронний кадровий облік: 5 страхів роботодавців
Перенесення/продовження щорічної відпустки
Чи можна тимчасово перервати «декретну» відпустку?
Працівниця у «декреті»: чи може роботодавець оцифрувати її трудову книжку?
Єдиний реєстр кваліфікацій: чи потрібно змінювати назви посад?
Повідомлення «Існує інше звернення» при скануванні трудової: що це означає?
Чи має працівник відповідати роботодавцю у неробочий час?
Держстат скасував звіт № 1-ПВ (умови праці)
Відмова у відпустці під час воєнного стану
Критично важливі підприємства: нові правила та ризики втрати статусу
Чи триватиме оцифрування трудових книжок після 10 червня 2026 року?
20 хвилин на психологічне розвантаження: для працівників готують нову трудову гарантію
Чи може роботодавець визначати місцезнаходження працівників під час простою?
42 типові форми документів: доопрацьовано проєкт наказу
Порядок обліку робочого часу водія
Чи надається «дитяча» відпустка за сумісництвом?
Заробітна плата один раз на місяць: чи буде відповідальність?
Які права мають працівники перед пенсією?
Не подали повідомлення про прийняття працівника: що робити?
Бронювання і критичність по-новому: Уряд відповідає на запитання
Відпустка при народженні: особливості надання
Як додати період навчання до страхового стажу на вебпорталі ПФУ?
Чи можна відкликати працівника із «дитячої» відпустки?
Цифровізація відносин із персоналом: як працювати за оновленим порядком?
З 1 липня діє новий порядок перевірки «інвалідного» нормативу: до чого слід бути готовим і коли?
Актуально про електронну трудову книжку
Держпраці отримала нові повноваження
Як відрізнити дистанційну роботу від надомної?
Єдиний реєстр кваліфікацій: з 02.06.2026 обов’язковий для всіх роботодавців
Скорочення під час воєнного стану: законно і без ризику
Увага! Призупинені трудові договори втрачають чинність 12.06.2026
Помилка в заяві на відпустку стала підставою для звільнення: судова практика
Визначено новий механізм перевірки роботодавців виконання «інвалідного» нормативу
Делегування права е-підпису в кадровому документообігу
Гарантії за донацію крові для сумісника
Коли роботодавець може відмовити у наданні «дитячої» відпустки?
Зняття дисциплінарного стягнення: пам’ятка роботодавцю
Як часто штрафують за відсутність людей з інвалідністю в штаті?
Відпустка за декілька років: як все зробити правильно?
Звільнення онлайн: порядок повернення трудової книжки
Черговість та пріоритетність при поданні відомостей про трудову діяльність
Особливості укладення трудового договору про дистанційну роботу з працівником, який перебуває за кордоном
ПФУ не прийняв оцифровану трудову книжку: які причини?
Допуск працівника до роботи без наказу: яка відповідальність?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com