Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Barbulescu v. Romania и новые тенденции в защите персональных данных
Новини
15.01.2016
Barbulescu v. Romania и новые тенденции в защите персональных данных
 

На днях СМИ распространили новость о том, что Европейский суд по правам человека якобы разрешил увольнять сотрудников за переписку в Facebook. На самом деле в решении от 12 января 2016 года по делу «Барбулеску против Румынии» ЕСПЧ пришел к выводу, что мониторинг частной электронной переписки сотрудника работодателем, который имел основания предполагать, что эта переписка содержит исключительно рабочие сообщения, не является непропорциональным вмешательством в право на уважение частной жизни и корреспонденции. То есть, если правилами внутреннего распорядка компании запрещено использовать технику и мессенджеры в личных целях (о чем было уведомлено сотрудника), работник может быть уволен за нарушение дисциплины по результатам проверки его переписки.

Дмитрий Гадомский, адвокат, партнер практики IT и медиа-права Juscutum, считает, что особое мнение судьи в этом споре может открыть новую эпоху права защиты персональных данных. Комментируя это решение, он отметил, что офисные сотрудники второй день обсуждают в Facebook, можно ли уволить офисных сотрудников за залипание в Facebook. Далее Д. Гадомский ведет речь о причине этих дискуссий — решении ЕСПЧ по делу «Барбулеску против Румынии» (Barbulescu v. Romania):

Суд рассматривал заявление румынского инженера о нарушении его права на уважение к частной и семейной жизни, а также права на справедливый суд. Инженер считал, что его не имели права увольнять за общение в Yahoo Messenger, а также не имели права раскрывать содержание его личной переписки коллегам. Суд же посчитал, что работодатель уведомлял его о запрете личной переписки в рабочее время и возможности просмотра его переписки с целью контроля исполнения этого правила. Потому суд не нашел оснований для «разумного ожидания приватности», подтвердив законность увольнения за нарушение внутреннего трудового распорядка.

Позиция ЕСПЧ понятна: кажется очень разумным, что компания имеет право контролировать, что делает ее сотрудник на рабочем компьютере в рабочее время. Но триста лет назад почти ни у кого не возникало сомнений, что человек с черным цветом кожи может быть товаром. Может быть, мы просто мало задумывались об этом?

В данном деле интересен не его исход, а его backstage. Внимания заслуживает особое мнение одного из судей. Я бы хотел, чтобы это мнение открыло новую эпоху в праве защиты персональных данных.

В Европе юристы завалены работой по защите персональных данных. В Украине эти вопросы намного менее актуальны. Так вот, несмотря на всю жесткость европейского законодательства о защите прайваси, работники остаются по-прежнему крайне уязвимыми для нарушений.

Существующая политика в сфере защиты персональных данных большей частью базируется на практике ЕСПЧ: 1) так называемой директиве-конституции о защите физических лиц при обработке персональных данных и свободного перемещения таких данных, 2) на заключении рабочей группы по наблюдению за электронной коммуникацией на рабочем месте.

Документ предусматривает четырехступенчатый тест на законность ограничения приватности, а именно: прозрачность, необходимость, справедливость и пропорциональность ограничений. Работодатель должен поставить в известность и получить от работника точное, информированное и исчерпывающее согласие с политикой предприятия по использованию персональных данных. Однако, давайте будем честными, такое согласие получается далеко не свободно. Ведь если работник не подписывает соглашение об обработке персональных данных на условиях работодателя, он просто не будет принят на работу.

По этому поводу в особом мнении судья приводит в пример базовое право человека на доступ к интернету. Это право включает в себя право на свободу слова и уважение к личной жизни. С точки зрения судьи, политика использования интернета на рабочем месте должна быть результатом трехстороннего диалога между правительством, работодателем и работником, поскольку объем прав, охватываемый внутренними трудовыми соглашениями, становится все шире с развитием информационных технологий.

Государство же является гарантом конвенционных прав, и именно оно должно обеспечить механизм их реализации, обезопасить работника от нарушений со стороны работодателя путем закрепления некого «пакета неотчуждаемых интернет-прав».

Особенно перспективной данная концепция выглядит в свете расширения концепции частной жизни. Сам Европейский суд по правам человека в основополагающем решении Niemietz v. Germany подчеркнул, что право на личную жизнь неотделимо связанно со всеми аспектами жизни человека, в том числе и с трудовой деятельностью. Поэтому государство должно обеспечить минимальную «информационную свободу» работника.

Но пока концепция лишь в развитии, требования к работодателю остаются прежними: уведомлять работника об объеме имеющейся о нем информации, целях ее хранения и обработки, а также предоставлять доступ к «папке» с персональными данными, обеспечив возможность требовать ее изменения или удаления; и, конечно, получить полное, информированное и однозначное согласие работника.

И как тут не сказать о глобальных изменениях в подходах к управлению людьми. «Зеленые» организации очень медленно сменяют паттерны мышления у руководителей. Все чаще на ТЕДексе появляются выступления о различии между менеджером и лидером. Эволюция управления стремится к тому, чтобы базироваться не на контроле, а на доверии.

ЮРЛІГА

Переглядів: 4932 Версія для друку
 
Дивіться також:
Статус критичного підприємства: втрата та відновлення
Чи треба оцифровувати трудову, якщо пенсію вже призначено?
Як організувати облік робочого часу в компанії: методи та поради
Деякі особливості надання щорічної основної відпустки під час воєнного стану
Донація крові припала на вихідний: чи надається день відпочинку?
Компенсація за відпустку після звільнення з військової служби: покроковий розрахунок
Затверджено Зміну № 17 до Класифікатора професій
Що робити, якщо працівник зловживає лікарняними?
Повідомлення про прийняття працівника: як подати правильно?
Чи має право одинока мати на відпустку, якщо дитина працює з 16 років?
Заброньований працівник не з’явився на роботу: дії роботодавця
Відповідальність за неналежне ведення військового обліку: судова практика
Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю за 1 квартал 2026 року
Держпраці змінює правила перевірок: нова бальна система ризиків
Шкідливі умови праці: що враховувати для нормативу осіб з інвалідністю?
Строки поновлення і зберігання номенклатури справ
Чи можливе повторне призупинення дії трудового договору?
Додаткова відпустка «чорнобильцям»
Пенсія-2026: кому, коли і на яких умовах
Працівник не повідомив про інвалідність: дії роботодавця
Повідомлення про прийняття працівника на роботу: зберігаємо чи ні?
Незакінчена вища: чи зараховується до стажу?
Трудова повинність: що це означає для громадян та роботодавців?
Чи є розмір зарплати комерційною таємницею?
Новий реєстр професій: що змінюється для роботодавців з 02.05.2026?
Звільнення за «вчорашній» конфлікт інтересів: що хочуть змінити у КЗпП?
Чи можна відкликати працівника із навчальної відпустки?
Правопис як стандарт: що змінюється для бізнес-документів?
Нюанси перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам
Подвійне зарахування до нормативу осіб з інвалідністю: нові правила для роботодавців
Стаж роботи для отримання додаткової відпустки за особливі умови праці
Чи можна скоротити строк випробування працівнику?
«Дитяча» відпустка у перший рік роботи
Які запитання на співбесіді заборонені законодавством України?
Працівниця припиняє декретну відпустку: підстави та наслідки для роботодавця
Кабмін оприлюднив нові правила розрахунку нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю
Чи можна звільнити працівницю, яка повідомила про вагітність після повідомлення про скорочення?
Працівник відсутній в день звільнення: як ознайомити його з наказом?
Чи залишається дійсним паперовий військовий квиток?
Декретна відпустка без наказу: можна чи ні?
Визначення критичності підприємств: які зміни та ризики треба врахувати?
Чи є призупинення дії трудового договору зміною істотних умов праці?
Навчання до 2004 року не внесено в трудову: як не втратити стаж?
Як використання ChatGPT на роботі може обернутися юридичними наслідками
Пересилання трудової книжки поштою за кордон
Відрядження за кордон: основні моменти
В е-трудовій пропущений запис про переведення: як виправити?
Суміщення посад у медичних закладах
Чи може бути призупинений трудовий договір із заступником керівника державного органу?
Нові правила підтвердження стажу: що змінює новий закон?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com