Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Barbulescu v. Romania и новые тенденции в защите персональных данных
Новини
15.01.2016
Barbulescu v. Romania и новые тенденции в защите персональных данных
 

На днях СМИ распространили новость о том, что Европейский суд по правам человека якобы разрешил увольнять сотрудников за переписку в Facebook. На самом деле в решении от 12 января 2016 года по делу «Барбулеску против Румынии» ЕСПЧ пришел к выводу, что мониторинг частной электронной переписки сотрудника работодателем, который имел основания предполагать, что эта переписка содержит исключительно рабочие сообщения, не является непропорциональным вмешательством в право на уважение частной жизни и корреспонденции. То есть, если правилами внутреннего распорядка компании запрещено использовать технику и мессенджеры в личных целях (о чем было уведомлено сотрудника), работник может быть уволен за нарушение дисциплины по результатам проверки его переписки.

Дмитрий Гадомский, адвокат, партнер практики IT и медиа-права Juscutum, считает, что особое мнение судьи в этом споре может открыть новую эпоху права защиты персональных данных. Комментируя это решение, он отметил, что офисные сотрудники второй день обсуждают в Facebook, можно ли уволить офисных сотрудников за залипание в Facebook. Далее Д. Гадомский ведет речь о причине этих дискуссий — решении ЕСПЧ по делу «Барбулеску против Румынии» (Barbulescu v. Romania):

Суд рассматривал заявление румынского инженера о нарушении его права на уважение к частной и семейной жизни, а также права на справедливый суд. Инженер считал, что его не имели права увольнять за общение в Yahoo Messenger, а также не имели права раскрывать содержание его личной переписки коллегам. Суд же посчитал, что работодатель уведомлял его о запрете личной переписки в рабочее время и возможности просмотра его переписки с целью контроля исполнения этого правила. Потому суд не нашел оснований для «разумного ожидания приватности», подтвердив законность увольнения за нарушение внутреннего трудового распорядка.

Позиция ЕСПЧ понятна: кажется очень разумным, что компания имеет право контролировать, что делает ее сотрудник на рабочем компьютере в рабочее время. Но триста лет назад почти ни у кого не возникало сомнений, что человек с черным цветом кожи может быть товаром. Может быть, мы просто мало задумывались об этом?

В данном деле интересен не его исход, а его backstage. Внимания заслуживает особое мнение одного из судей. Я бы хотел, чтобы это мнение открыло новую эпоху в праве защиты персональных данных.

В Европе юристы завалены работой по защите персональных данных. В Украине эти вопросы намного менее актуальны. Так вот, несмотря на всю жесткость европейского законодательства о защите прайваси, работники остаются по-прежнему крайне уязвимыми для нарушений.

Существующая политика в сфере защиты персональных данных большей частью базируется на практике ЕСПЧ: 1) так называемой директиве-конституции о защите физических лиц при обработке персональных данных и свободного перемещения таких данных, 2) на заключении рабочей группы по наблюдению за электронной коммуникацией на рабочем месте.

Документ предусматривает четырехступенчатый тест на законность ограничения приватности, а именно: прозрачность, необходимость, справедливость и пропорциональность ограничений. Работодатель должен поставить в известность и получить от работника точное, информированное и исчерпывающее согласие с политикой предприятия по использованию персональных данных. Однако, давайте будем честными, такое согласие получается далеко не свободно. Ведь если работник не подписывает соглашение об обработке персональных данных на условиях работодателя, он просто не будет принят на работу.

По этому поводу в особом мнении судья приводит в пример базовое право человека на доступ к интернету. Это право включает в себя право на свободу слова и уважение к личной жизни. С точки зрения судьи, политика использования интернета на рабочем месте должна быть результатом трехстороннего диалога между правительством, работодателем и работником, поскольку объем прав, охватываемый внутренними трудовыми соглашениями, становится все шире с развитием информационных технологий.

Государство же является гарантом конвенционных прав, и именно оно должно обеспечить механизм их реализации, обезопасить работника от нарушений со стороны работодателя путем закрепления некого «пакета неотчуждаемых интернет-прав».

Особенно перспективной данная концепция выглядит в свете расширения концепции частной жизни. Сам Европейский суд по правам человека в основополагающем решении Niemietz v. Germany подчеркнул, что право на личную жизнь неотделимо связанно со всеми аспектами жизни человека, в том числе и с трудовой деятельностью. Поэтому государство должно обеспечить минимальную «информационную свободу» работника.

Но пока концепция лишь в развитии, требования к работодателю остаются прежними: уведомлять работника об объеме имеющейся о нем информации, целях ее хранения и обработки, а также предоставлять доступ к «папке» с персональными данными, обеспечив возможность требовать ее изменения или удаления; и, конечно, получить полное, информированное и однозначное согласие работника.

И как тут не сказать о глобальных изменениях в подходах к управлению людьми. «Зеленые» организации очень медленно сменяют паттерны мышления у руководителей. Все чаще на ТЕДексе появляются выступления о различии между менеджером и лидером. Эволюция управления стремится к тому, чтобы базироваться не на контроле, а на доверии.

ЮРЛІГА

Переглядів: 4706 Версія для друку
 
Дивіться також:
Виплати від ПФУ: нові форми заяви-розрахунку і повідомлення
Особливості табелювання і оплати при переході на зимовий час
Нові правила для працівників без військового квитка
Заповнення трудової книжки: запитання-відповідь
Що має містити довідка про роботу?
Годинна тарифна ставка: як розрахувати й затвердити?
Чи повинна жінка при працевлаштуванні надати військовий квиток?
Мобілізація працівника: табель, заміна, повідомлення ДПС
Документи, що підтверджують страховий стаж
Чи обов’язково мати КЕП для завантаження скан-копій трудової книжки?
Цивільно-правовий договір може стати трудовим: як уникнути ризиків?
Належне фіксування факту відсутності працівника на роботі
Як ФОП подає скан-копії трудових книжок працівників?
Чи потрібно робити записи у трудові книжки інших держав?
Перевірки Держпраці: правові ризики та стратегія захисту бізнесу
Коли грошова компенсація за відпустки можлива без звільнення?
Чи потрібен наказ про прийняття, якщо укладений письмовий трудовий договір?
Відмова працівника від ознайомлення з Правилами військового обліку
Чи підлягають повідомній реєстрації положення про оплату праці та ПВТР?
Тривалість відпусток та введення посад: зміни для педагогічних працівників
Чи необхідно повідомляти ТЦК про усунення зауважень звіряння?
Які заяви працівника треба зберігати в особовій справі?
Чи вести військовий облік, якщо на підприємстві нема військовозобов’язаних?
Написання ПІБ у трудовій книжці: чи дотримуватися вимог ДСТУ?
Електронна трудова книжка: короткі відповіді на запитання
Нюанси призначення виконувачем обов’язків головного бухгалтера
Як правильно рахувати 16 днів між авансом і зарплатою?
Студентський трудовий договір: що треба знати
Оновлено Порядок компенсації при працевлаштуванні ВПО
Як звільнити працівника за прогул і не програти в суді?
Зразок повідомлення ТЦК про порушення працівником правил військового обліку
Нюанси виплати грошової компенсації при звільненні за невикористані соціальні відпустки
Що зміниться з 01.01.2026 у правилах працевлаштування осіб з інвалідністю?
У яких випадках роботодавець може відмовили у відпустці?
Чи треба вести російськомовну частину трудової книжки?
Переведення працівника на нижчеоплачувану роботу: як зберігати середній заробіток?
Статзвітність-2025: штрафи за неподання та помилки
Як розрахувати тривалість щорічної відпустки працівнику, який перебував у неоплачуваній відпустці?
Українці зможуть бачити, хто і з якою метою переглядає їхні дані в реєстрах
Працівник досягає пенсійного віку: які дії роботодавця?
Відповідальність за порушення законодавства про мобілізацію
Нові правила обчислення «лікарняних»
Звільнення працівника під час випробувального терміну
Повідомлення про прийняття на роботу: яка відповідальність за несвоєчасне подання?
Утворення похідних назв професій
Як правильно повідомити працівників про кадрові зміни?
Чи може роботодавець одноосібно зупиняти дію положень колективного договору?
Що таке Реєстр застрахованих осіб і як до нього вноситься інформація про працівника?
Зразок повідомлення про потребу надання належного військово-облікового документа
Чи має роботодавець вести трудову книжку, яка знаходиться у працівника?
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2025 © МЕДІА ГРУПП
2025 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2025 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com