ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 6 вересня 2013 р. № 04-29-2393

Щодо обслуговування застрахованої особи у медичному закладі (за місцем проживання або роботи)

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула звернення <…> та повідомляє.

Статтею 51 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі — Закон України № 2240) передбачено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), порядок заповнення листка непрацездатності — Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.

Згідно з п. 1.6 Інструкції № 455 видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред’явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного. Пунктом 1.9 Інструкції № 455 передбачена видача листка непрацездатності (довідки) в амбулаторно-поліклінічних закладах лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи.

Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 р. № 1077, визначено, що реєстрація місця проживання або місця перебування особи — внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України.

Отже, дозвіл головного лікаря, який засвідчується його підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу, на отримання застрахованою особою листка непрацездатності за місцем реєстрації згідно з відміткою у паспорті, не потрібен.

Відповідно до частини третьої ст. 50 Закону України № 2240 рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, яка розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.

Пунктом 4.3 розділу IV Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. № 25, регламентовано, що рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом у день їх прийняття.

Враховуючи викладене, комісія (уповноважений) із соціального страхування розглядає обставини щодо обслуговування застрахованої особи у медичному закладі (за місцем проживання або роботи) та приймає ґрунтовне рішення про призначення допомоги.