Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  HR-бібліотека
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Календар подій
  Книжкова полиця
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
О режиме работы на дому в случае чрезвычайного положения
Новини
23.01.2014
О режиме работы на дому в случае чрезвычайного положения
 

Чинне трудове законодавство України не містить прямої заборони на введення режиму роботи на дому. Роботодавець вправі ввести режим роботи на дому для своїх працівників, не погіршуючи умов роботи і не обмежуючи тих прав, які працівники мають при звичайних умовах. Тобто роботодавець повинен забезпечити виконання передбачених законодавством та локальними актами самого підприємства мінімальних вимог.

У законодавстві також відсутнє чітке регулювання тимчасового режиму роботи на дому. Про можливість працювати вдома свідчать положення Методичних рекомендацій щодо визначення робочих місць, якими встановлено, що в галузях народного господарства до робочих місць належать і робочі місця надомників. Надомники, згідно, п. 1 Методичних рекомендацій щодо визначення робочих місць (затверджені протоколом Мінсоцпраці від 21.06.1995 р. № 4), це робочі, робоче місце яких збігається територіально з місцем їх проживання. Роботу надомників регулює діючий на сьогоднішній день в частині, що не суперечить Конституції і законам України до прийняття відповідних актів, нормативно-правовий акт — Положення про умови праці надомників (затверджено постановою Держкомпраці від 29.09.1981 р. № 275/17-99; далі — Положення № 275).

Згідно п. 1 Положення № 275, надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь і засобів праці, придбаних за рахунок коштів роботодавця.

Положенням № 275 також визначено, що пріоритетне право на укладення трудового договору про роботу вдома надається жінкам, які мають дітей віком до 15 років, інвалідам і пенсіонерам, особам зі зниженою працездатністю.

У п. 7 Положення № 275 зазначено, що трудовий договір про роботу на дому зазвичай укладається в письмовій формі. Однак обов’язкового дотримання письмової форми такого договору не потрібно, оскільки цього не вимагає КЗпП. Законодавство не висуває особливих вимог і до умов та порядку оформлення трудових договорів з надомними працівниками. Тому на працівників, які працюють на дому, повністю поширюються всі вимоги положень трудового законодавства, як і на будь-яких інших працівників підприємства.

Зважаючи на те, що планується ввести режим роботи на дому тимчасово, а також на відсутність регулювання таких відносину законах та КЗпП України, вважаємо, що такий режим може бути введений наказом підприємства з доведенням його змісту до працівників у довільній формі (засобами електронної пошти чи телефонного зв’язку). У такому наказі обов’язково слід зазначити:

  • у працівників на дому залишаються всі трудові права та гарантії;
  • у працівників на дому не зменшується оплата праці;
  • істотні умови праці та трудові обов’язки не змінюються;
  • працівники не переводяться на роботу в іншу місцевість і вправі працювати за місцем свого проживання;
  • у випадку необхідності надання додаткових засобів для виконання своїх трудових обов’язків на дому, працівники повинні повідомити роботодавця.

Строк режиму роботи на дому може бути обмежений до відповідного повідомлення роботодавця про повернення до звичайного режиму роботи або ж визначений конкретною датою.

Щодо режиму надзвичайного стану

Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 4 цього Закону, надзвичайний стан може бути введений в разі:

  • здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;
  • виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
  • виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;
  • спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
  • масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
  • необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

З огляду на зазначене, сьогодні підстави для введення режими надзвичайного стану існують і є ймовірність, що такий режим буде введено.

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.

До введення надзвичайного стану Президент України звертається через засоби масової інформації або в інший спосіб до груп осіб, організацій, установ, які є ініціаторами чи учасниками дій, що можуть бути приводом для запровадження надзвичайного стану, з вимогою припинити свої протиправні дії протягом встановленого у зверненні строку і попередженням про можливість введення надзвичайного стану. За умов, що вимагають невідкладних заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено без попередження.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більш як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб. Указ Президента України про продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:

1) встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
3) посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
5) заборона страйків;
6) примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.

У разі введення надзвичайного стану у зв’язку з масовими порушеннями громадського порядку, додатково можуть здійснюватися такі заходи:

1) запровадження комендантської години (заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);

2) перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках — проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;

3) заборона призовникам і військовозобов’язаним змінювати місце проживання без відома відповідного військового комісаріату;

4) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;

5) тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій — також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;

6) заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;

7) регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, заборона роботи аматорських радіопередавальних засобів та радіовипромінювальних пристроїв особистого і колективного користування;

8) особливі правила користування зв’язком та передачі інформації через комп’ютерні мережі;

9) порушення у порядку, визначеному Конституцією і законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» передбачено єдину гарантію трудових прав на час такого режиму: особам, тимчасово переведеним на роботу, не обумовлену трудовим договором, а також залученим до робіт по ліквідації надзвичайних ситуацій у випадках, передбачених цим Законом, гарантується оплата праці відповідно до чинного законодавства.

Андрей Гук

ЮРЛІГА

Переглядів: 10999 Версія для друку
 
Дивіться також:
Звіти з праці, що подаються до Держстату
Кому зарахують навчання у виші до страхового стажу?
Які зміни передбачає проєкт Трудового кодексу?
Скільки може тривати відпустка без збереження зарплати за сімейними обставинами?
Відновлення призупинених трудових договорів
Статус критично важливого підприємства: як отримати у 2026 році?
Зміна назви підприємства: 6 кадрових документів, які потребують оновлення
Працівника мобілізовано: дії роботодавця і працівника
Чи можна неотриману трудову книжку віддати родичам?
7 основних порушень трудового законодавства та суми штрафів
Бронювання працівників у 2026: правила і ризики
Чи повинен роботодавець направляти військовозобов’язаних працівників на ВЛК?
Розділи Класифікатора професій
Чи зараховується «декретна» відпустка до страхового стажу?
Держстат планує відмовиться від щомісячної форми № 1-ПВ
Реорганізація ТОВ: чи повідомляти ТЦК та СП про зміну облікових даних працівників
Як скласти характеристику працівника для його атестації?
Чи оплачується обідня перерва на роботі?
Обов’язкові умови для звільнення за прогул
Чи можна відкоригувати страховий стаж?
Чи треба вносити запис до трудової книжки про призупинення дії трудового договору?
Як підтвердити невикористання відпустки на дітей?
Коли можна не відпрацьовувати 14 днів при звільненні?
Нові правила подання заяв-розрахунків: що потрібно знати роботодавцям
Хто має право на чорнобильську відпустку?
Звільнення працівника під час випробувального терміну: практика кадровика
Повернення з військової служби: обов’язки роботодавця і права працівника
Чи мають право батьки працювати дистанційно, якщо навчання дітей перевели в онлайн?
Пенсійне забезпечення у 2026 році
Договір з нефіксованим робочим часом: характеристика та особливості укладання
Звітність про працевлаштування осіб з інвалідністю з 2026: що відомо зараз
Помилка в повідомленні про прийняття працівника на роботу
Чи можна прийняти працівника на роботу без військового квитка?
Нові категорії осіб, яким автоматично продовжено відстрочки
Випробування при прийнятті на роботу чи стажування?
Бронювання працівників-2026: правила, вимоги та «підводні камені»
Все про студентський трудовий договір
Ведення обліку працівників, виключених з військового обліку
Як надаються відпустки іноземцям в Україні?
Звільнення і призначення директора за одну добу: чим керуватися?
Позапланові перевірки Держпраці: ризики роботодавця в суді
Чи можна приймати на роботу за закордонним паспортом?
Зразок наказу про переведення на легшу роботу
Відпустка-2026: як обрати найвигідніші дати для відпочинку?
На порталі ПФУ з’явилася оновлена форма заяви-розрахунку на «лікарняні»
Середньооблікова кількість працівників: порядок розрахунку для нормативу осіб з інвалідністю
Коли можна не оцифровувати трудову книжку працівника?
Особливості укладення строкового трудового договору
Які норми законодавства щодо робочого часу не діють під час війни?
Уряд оновив Порядок бронювання військовозобов’язаних
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2026 © МЕДІА ГРУПП
2026 © HR Liga
IM R40-02667

Copyright © 2005–2026 HR Liga
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються. Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі. Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
Вул. Є. Сверстюка, 11, корпус «А», а/с 185, м. Київ, Україна, 02002
З питань реклами: pr_oppb@mediapro.ua. Передплата видань: 0 800 219 977
З питань роботи сайту: admin@hrliga.com