ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ТА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 1 лютого 2013 р. № 1076/0/11-9.1-9/6/13

Про надання роз’яснення
[щодо виконання робіт підвищеної небезпеки]

(Витяг)

Держгірпромнагляд України розглянув Ваш лист та повідомляє.

Відповідно до пункту 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (далі — Порядок), виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 7, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності його матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки (далі — Декларація).

Декларація подається роботодавцем за формою згідно з додатком 8 у двох примірниках особисто чи надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до територіального органу Держгірпромнагляду за місцем виконання таких робіт не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку їх виконання відповідно до Порядку повідомлення державного адміністратора або дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 р. № 685.

Щодо питання 1 листа (Чи можна виконувати за декларативним принципом роботи з підвищеною небезпекою (що зазначені в додатку 6 до Порядку) на об’єктах замовника?).

Виконання робіт за «декларативним принципом» Порядком не передбачено.

Разом з тим роботодавець на підставі Декларації може виконувати роботи підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 6 до Порядку, та експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 7 до Порядку, «на об’єктах замовника» у разі, якщо відомо місце (адреса) виконання таких робіт та експлуатації, тільки на «об’єктах замовника».

Наприклад, якщо «фірма «Х» виконує роботи підвищеної небезпеки на підприємстві «К» («замовник»), об’єкт якого знаходиться за адресою: м. Борислав, вул. Шкільна, 11 у Львівській області, то «фірма «Х», у разі виконання нею робіт підвищеної небезпеки, має подати Декларацію до Територіального управління Держгірпромнагляду у Львівській області.

Разом з тим, якщо підприємство «К» має філію у м. Донецьку, вул. Шутова, 37, то «фірма «Х» має подати Декларацію до Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області.

Щодо питання 2 листа (Яку саме інформацію має зазначити суб’єкт господарювання щодо місць чи адрес виконання робіт підвищеної небезпеки, якщо через об’єктивні та очевидні причини такі місця (адреси) наперед невідомі?).

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 розділу II Податкового кодексу податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Визначення понять місцезнаходження юридичної особи наведено в Цивільному кодексі України, так, відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління та обліку.

У разі якщо роботодавцю («фірма «Х») невідомо місце (адреса) виконання ним робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 6 до Порядку, та експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 7 до Порядку, то виконання таких робіт та експлуатація таких машин, механізмів та устатковання без Декларації законодавством не передбачено.

Отже, якщо невідомо місце (адреса) «об’єкта замовника», то Декларація не буде відповідати вимогам Порядку.
<…>