Головна  Карта сайту  Розміщення реклами на порталі

СПІЛЬНОТА КАДРОВИКІВ І ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Ласкаво просимо
  Новини
  Бібліотека статей
  Нормативна база
  Зразки документів
  Виробничий календар
  Книжкова полиця
  Хто є хто
  Глосарій
  Розміщення реклами
  Наші партнери
  Форум
Нові матеріали
Підписатися на розсилку





Facebook
Реклама
Реклама
Защита трудовых прав и недействительность сделок
Новини
20.11.2012
Защита трудовых прав и недействительность сделок
 

Защита трудовых прав граждан является неотъемлемой частью повседневной работы украинских судов. В случае, если гражданин считает, что он был незаконно уволен с занимаемой должности, переведен на другое место работы, либо иным образом были нарушены его трудовые права, закон гарантирует ему право обратиться в суд с иском о защите его трудовых прав, в частности, путем восстановления на работе, возмещения среднего заработка за время вынужденного прогула и т. д.

Как известно, согласно пункта 1 части 1 статьи 36 КЗоТ Украины, одним из способов прекращения трудовых правоотношений является расторжение трудового договора по согласию сторон. Данный процесс оформляется путем подписания соответствующего соглашения между сотрудником и работодателем, в котором отображаются все условия и договоренности, сопутствующие прекращение трудовых отношений: выдача трудовой книги, расчет по заработной плате и иным денежным начислениям, выплата бонусов/премий, условия конфиденциальности, и т. п.

В юридической теории и практике существует двоякий подход к определению правовой природы трудового договора и соглашения о его прекращении. Соответственно, неоднозначно трактуется и возможность применения к указанным соглашениям положений гражданского законодательства о недействительности сделок.

С одной стороны, трудовой договор, а так же соглашение о прекращении трудовых правоотношений имеют признаки гражданско-правовых сделок, и соответственно можно считать, что к ним могут применяться положения статьи 203 ГК Украины относительно условий действительности сделок, а так же статьи 215 ГК Украины относительно правовых последствий их недействительности.

Указанная позиция в некотором смысле подкрепляется и судебной практикой. Так, Верховный Суд Украины в своем определении от 10 октября 2007 года по делу № 6-1574св07 пришел к выводу, что условия трудового договора в части установления дополнительных в сравнении с законодательством льгот, могут быть предметом гражданско-правового регулирования, и соответственно, к ним могут применяться положения статей 203 и 215 ГК Украины. Однако данная позиция часто критикуется ее противниками, которые в свою очередь доказывают следующее.

Трудовой договор, а так же соглашение о прекращении трудовых отношений не являются гражданскими сделками в классическом понимании этого термина, так как они являются материальной формой закрепления специфического вида правоотношений — трудовых, которые в свою очередь регулируются законодательством о труде (статья 4 КЗоТ Украины). В связи с этим, применение к трудовым договорам, а так же соглашениям об их прекращении по согласию сторон статей 203 и 215 ГК Украины не представляется возможным.

Рассмотрим эту позицию на основании примера из практики.

Предположим, что бывший сотрудник компании, подписавший соглашение о прекращении трудовых отношений (т. е. уволившись по согласию сторон — пункт 1 части 1 статьи 36 КЗоТ Украины), считает, что таким образом были нарушены его трудовые права. Пользуясь своим правом на судебную защиту, он обращается в суд с иском о восстановлении на работе. При этом, помимо исковых требований о восстановлении на работе и компенсации среднего заработка за время вынужденного прогула, истец просит суд признать недействительным соответствующее соглашение о прекращении трудовых отношений, ссылаясь при этом на разные обстоятельства: дефект воли стороны сделки, совершение сделки под влиянием тяжких обстоятельств, обмана, психологического давления и т. п.

В данном случае применение статей 203 и 215 ГК Украины к соглашению о прекращении трудовых отношений является неправильным, так как данное соглашение, как и собственно трудовой договор, не является по своей правовой природе гражданско-правовой сделкой. Данная позиция отображена, в частности, в постановлении Верховного Суда Украины от 28 мая 2012 года по делу № 6-30цс12. В данном судебном решении Верховный Суд Украины пришел к выводу, что признание недействительным пункта трудового договора является безосновательным, так как последний не является гражданской сделкой.

Кроме того, признание недействительным сделок не является надлежащим способом правовой защиты трудовых прав.

В статье 232 КЗоТ Украины указан исчерпывающий перечень трудовых споров, рассмотрение которых относится к компетенции местных судов общей юрисдикции. К трудовым, в частности, относятся споры по заявлениям работников о восстановлении на работе независимо от оснований прекращения трудового договора, изменении даты и формулировки причины увольнения, об отказе в приеме на работу и пр. Данный перечень расширенному толкованию не подлежит.

Признание недействительными сделок является способом защиты личных неимущественных либо имущественных (то есть гражданских) прав и интересов (статья 16 ГК Украины), а не трудовых прав. Поскольку такой способ, как признание недействительным трудового договора либо его части, а так же соглашений о прекращении трудовых отношений, не предусмотрен в статье 232 КЗоТ Украины, у судов отсутствуют основания признавать их недействительными.

Указанная позиция подтверждается так же судебной практикой. Так, Верховный Суд Украины в своем решении от 9 августа 2010 года обратил внимание на то, что согласно ст. 3 КЗоТ Украины трудовые отношения работников регулирует законодательство о труде, которое не предусматривает возможности признания трудового договора недействительны.

Таким образом, исходя из системного анализа статей 3, 36, 232 КЗоТ Украины, статей 16, 203, 215 ГК Украины, а так же судебной практики Верховного Суда Украины по разрешению трудовых споров, следует сделать вывод, что признание в судебном порядке недействительными трудовых договоров, их отдельных положений, а так же соглашений о прекращении трудовых правоотношений, противоречит нормам вышеуказанных статей ГК Украины и КЗоТ Украины, и является основанием для пересмотра данных судебных решений судами высших инстанций, а так же Верховным Судом Украины на предмет правильности применения норм материального права.

Алексей Прудкий

ЮРЛІГА

Переглядів: 9477 Версія для друку
 
Дивіться також:
Списки працівників-призовників до ТЦК та СП: не забудьте подати до 1 грудня
Коли працівник може не повертати гроші за невідпрацьовані дні відпустки?
Нарахування та оплата «лікарняних» у 2024 році
Послуги для роботодавця на порталі ПФУ
Які є пільги та компенсації за роботу у шкідливих та важких умовах праці?
Списки працівників для медоглядів: як скласти та що потрібно встигнути зробити до 1 грудня?
Обов’язки роботодавця, який працевлаштовує осіб з інвалідністю
Оплата лікарняного працівнику, з яким призупинено дію трудового договору
Затримка розрахунку при звільненні
Правила внутрішнього трудового розпорядку: зразок складання
Звільнення за власним бажанням під час «лікарняного»
Деякі особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану
Матеріальна допомога на оздоровлення
Як вирізняються виплати у працюючих і непрацюючих пенсіонерів: чи вигідно продовжувати працювати?
Правила внутрішнього трудового розпорядку: вимоги та порядок прийняття
Мобілізація працівника одразу після відпустки
Кабмін оновив порядок бронювання працівників
Тривалість оплачуваного «лікарняного» планують збільшити
Розрахунок компенсації відпустки при звільненні
У якому випадку донору крові лікарняний оплачується в розмірі 100%?
Розбронювання працівників підприємства
Як дізнатись про результати оцифрування трудової книжки?
Чи повернуть сумісникам оплату за «лікарняними»?
Все, що потрібно знати про трудовий договір
«Лікарняні» у період мобілізації
Звільнення водія, який втік за кордон під час рейсу
Для яких категорій іноземців не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування?
Додаткова відпустка на дітей: всі правила надання
Оцифрування трудової книжки без електронного цифрового підпису
Чи можна не оплачувати «лікарняний» працівникові, якщо він в цей час працював?
Працівник-сумісник у відрядженні за основним місцем роботи: як оформити відсутність на роботі?
Ветеранська політика у трудових відносинах
Чи може працівник відкликати заяву про звільнення за згодою сторін?
Як впливає відпустка, отримана авансом, на відпустку наступного року?
Визначення посади у штатному розписі: які обмеження врахувати?
Хто має право на дострокову пенсію у зв’язку із скороченням штату?
Як підготуватися до перевірки підприємства ТЦК?
Кого не штрафують за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?
Надання відпусток працівникам закладів освіти
Повноваження заступника у відсутність директора: чи достатньо посадової?
Як зараховується період отримання пенсії по інвалідності до страхового стажу для оплати «лікарняних»?
Що слід зробити у разі мобілізації працівника?
У яких випадках роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників засобами індивідуального захисту?
Чи зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, період перебування в оплачуваній відпустці?
Як здійснюються виплати за листками непрацездатності?
Паперова трудова книжка: як виправити помилку в даті народження?
Як табелювати сумісника, який знаходиться у відрядженні за основним місцем роботи?
Нюанси виплати компенсації за дні невикористаної відпустки держслужбовцю
Чи може уповноважена особа вносити дані про зміни у трудових відносинах?
Оплата роботи працівнику у вихідний день
Всі новини
Реклама
Проекти для професіоналів
Оголошення
Шановні відвідувачі!
З усіх питань щодо роботи порталу звертайтесь до 
адміністратора
2024 © МЕДІА-ПРО
2024 © HR Liga

Copyright © 2005–2024 HR Liga
Використання матеріалів із журналів Групи компаній «МЕДІА-ПРО» лише за погодженням з редакцією (адміністрацією) порталу.
Редакція (адміністрація) залишає за собою право не розділяти думку авторів матеріалів, що розміщуються.
Редакція (адміністрація) порталу не несе відповідальності за збитки, які можуть бути завдані внаслідок використання, невикористання або неналежного використання інформації, що міститься на порталі.
Відповідальність за достовірність інформації та інших відомостей несуть автори публікацій.
З усіх питань пишіть на admin@hrliga.com