КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 6 травня 2001 р. № 439
м. Київ

Про затвердження Порядку
оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації

Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 26 червня 2015 року № 440)

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 13 березня 2002 року № 308,
від 19 квітня 2006 року № 545,
 від 19 вересня 2012 року № 868

Відповідно до статті 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, що додається.

ПОРЯДОК
оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації

1. Цей Порядок визначає умови та розмір оплати власником або уповноваженим ним органом перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві (далі — дні тимчасової непрацездатності), за рахунок коштів підприємства, установи, організації чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.

2. Оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

3. Підставою для оплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

4. Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі не оплачуються:

у разі одержання застрахованою особою травми або захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;

(абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 р. № 868)

у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

за час перебування під вартою і проведення судово-медичної експертизи;

(абзац четвертий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 р. № 868)

за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або пов’язаних з ним дій;

за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

5. Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах:

60 відсотків середньої заробітної плати — особі, яка має страховий стаж до п’яти років;

80 відсотків середньої заробітної плати — особі, яка має страховий стаж від п’яти до восьми років;

100 відсотків середньої заробітної плати — особі, яка має страховий стаж понад вісім років;

100 відсотків середньої заробітної плати — особам, віднесеним до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

(абзац п’ятий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 308)

6. Обчислення розміру заробітної плати для здійснення оплати днів тимчасової непрацездатності провадиться у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

7. Витрати, пов’язані з оплатою днів тимчасової непрацездатності найманих працівників, відносяться згідно з підпунктом 5.6.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на валові витрати, а для бюджетних установ та організацій — на їх видатки за кодом економічної класифікації 1111 «Заробітна плата».

(пункт 7 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 308,
від 19.04.2006 р. № 545)

8. Роз’яснення щодо застосування цього Порядку дає Мінпраці.

____________