МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10 лютого 2011 р. № 23/13/116-11

Щодо надання відпусток чорнобильцям

<…>
Згідно зі статтею 47 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічні відпустки працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно до відпрацьованого на цих територіях часу:

• у зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення — 44 календарних дні. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56 календарних днів;

• у зоні добровільного і гарантованого відселення — 37 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів;

• у зоні посиленого радіоекологічного контролю — 30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних днів.

Зазначені відпустки надаються без урахування додаткової відпустки, передбаченої законодавством України.

При наданні цих щорічних відпусток слід враховувати те, що загальна тривалість відпусток обмежується відповідно до кожної із зон 56, 49 і 42 календарними днями, а різниця між цим обмеженням і основною відпусткою не є якимось іншим видом додаткових відпусток, а тому таким працівникам тривалість щорічної відпустки понад 30, 37 і 44 календарних дні, як до введення в дію Закону України «Про відпустки», так і після, могла і може бути збільшена лише за рахунок додаткових щорічних відпусток, передбачених законодавством (додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці, передбачених додатком 1 та додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290, додаткової відпустки працівникам з ненормованим робочим днем).

До прийняття Закону України «Про відпустки» працівникам, які працювали (перебували у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, наприклад у зоні посиленого радіоекологічного контролю, повинна була надаватись відпустка пропорційно до відпрацьованого часу на цих територіях, тобто до 30 календарних днів. Крім того, такому працівнику могла була бути надана додаткова відпустка, враховуючи обмеження 42 календарними днями, за ненормований робочий день (якщо це було передбачено колективним договором) тривалістю до 12 календарних днів, тобто до 42 календарних днів.

Згідно зі спільним листом Мінпраці України від 24.06.94 р. № 09-2355 та Мінфіну від 05.07.94 р. № 13-412/134, погодженого з Міністерством України у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС, за ними зберігається відпустка раніше встановленої тривалості на період їх роботи в цих зонах.

З введенням в дію Закону України «Про відпустки» за особами, які працювали в зонах радіоактивного забруднення і користувалися відпусткою більшої тривалості, ніж передбачено цим Законом, згідно з пунктом 2 Постанови Верховної Ради України від 15 листопада 1996 року № 505/96-ВР на весь час їх роботи на даному підприємстві, установі, організації, на посадах, професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку та за наявності умов, за якими вона надавалася, зберігається відпустка раніше встановленої загальної тривалості.

У разі зміни місця роботи, посади, професії право на збереження раніше встановленої тривалості відпустки втрачається.