МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 14 квітня 2011 р. № 3900/0/14-11/021

Щодо нормативно-правових актів стосовно підвищення кваліфікації працівників

Міністерство розглянуло лист та надає роз’яснення щодо нормативно-правових актів, якими визначено такі терміни.

1. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій

Відповідно до статті 3 Закону України «Про професійно-технічну освіту»:

первинна професійна підготовка — це здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності;

перепідготовка робітників — це професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку;

підвищення кваліфікації робітників — це професійно-технічне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.

2. Навчально-виробнича практика та навчально-виробнича практика за профілем основної діяльності суб’єкта господарювання

Відповідно до Закону України «Про професійно-технічну освіту» (стаття 25 «Форми організації навчального процесу») професійно-технічна освіта може включати природничо-математичну, гуманітарну, фізичну, загальнотехнічну, професійно-теоретичну і професійно-практичну підготовку.

Професійно-практична підготовка проводиться у навчальних майстернях, на полігонах, на тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг у таких формах:

урок виробничого навчання в навчальному закладі;

урок виробничого навчання на виробництві чи в сфері послуг;

виробнича практика на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг;

переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи в сфері послуг;

інші форми професійної практичної підготовки.

Професійно-практична підготовка учнів, слухачів здійснюється у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з законодавством.

Господарським кодексом України (стаття 3) визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

3. Обов’язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації працівників

Положенням про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 р. № 127/151 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 квітня 2001 р. за № 315/5506, визначено, що періодичність підвищення кваліфікації працівників установлюється, як правило, не рідше одного разу на 5 років.

Генеральною Угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010–2012 роки, укладеною між Стороною власників в особі Кабінету Міністрів України та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, з однієї сторони, та Стороною профспілок в особі Спільного представницького органу всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань для ведення колективних переговорів га соціального діалогу на національному рівні, з другої сторони, визначено, що сторони домовилися створювати умови для забезпечення підвищення кваліфікації працівників не рідше одного разу на п’ять років (обсяги професійного навчання працівників та загальні витрати коштів на такі цілі визначати у колективних договорах).