ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЛИСТ

від 18 лютого 2011 р. № 1751

Про надання роз’яснення
[щодо документів, які мають бути надані при прийнятті на роботу найманим працівником фізичній особі — підприємцю]

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваше звернення від 16 січня 2011 року, отримане з Урядової гарячої лінії (реєстраційний індекс СК-604855), щодо надання роз’яснення стосовно документів, які мають бути надані при прийнятті на роботу найманим працівником фізичній особі — підприємцю та в межах компетенції повідомляє наступне.

Відносини суб’єкта господарювання і найманих працівників регулюються трудовим законодавством.

Угода між працівником і фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю і угодою сторін, є трудовим договором.

Статтею 24 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260.

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, та трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством (стаття 25 КЗпП).

Додатково зауважимо, що відповідно до статті 24¹ КЗпП у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

При укладенні трудового договору (контракту, угоди) фізична особа — підприємець зобов’язана забезпечити належні і безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання працівниками, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до законодавства України.