ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

ЛИСТ

від 10 лютого 2011 р. № 11/03-2.2/911

Про надання роз'яснення
[щодо розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві]

Держгірпромнагляд розглянув Ваше звернення <…> щодо надання роз’яснення окремих вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 (далі — Порядок), стосовно випадків, що стались з народними депутатами України, та повідомляє.

Вирішуючи порушене питання, слід визначити предметну дію норм Порядку, а саме: Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб — підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі — підприємство), а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі — особи, які забезпечують себе роботою самостійно). Підставою для проведення розслідування є, по-перше, сам факт настання випадку (за певних умов згідно з вимогами Порядку) та втрата працездатності на один чи більше робочих днів.

По-друге, наявність трудових відносин між працівником та роботодавцем або добровільна, самостійна сплата особою внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Враховуючи зазначене, потрібно визначити статус народного депутату зокрема. Закон України «Про статус народного депутата України» встановлює, що гарантії трудових прав народного депутата встановлюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами України.

Тобто, на момент здійснення повноважень народного депутата України на нього поширюється трудове законодавство та гарантовані спеціальним законом про статус народного депутата соціальні гарантії.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про статус народного депутата України» життя і здоров’я народного депутата підлягають обов’язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання народного депутата.

Народні депутати вважаються застрахованими на випадок загибелі (смерті) або втрати працездатності в період строку повноважень, а також після припинення повноважень на випадок насильницької смерті, каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, вчиненого щодо народних депутатів у зв’язку з їх попередньою депутатською діяльністю.

Умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів від 27 листопада 1993 р. № 969 затверджено Умови обов’язкового державного страхування життя і здоров’я народних депутатів України та порядку виплати їх і членам їхніх сімей страхових сум, згідно з якими обов’язкове державне страхування життя і здоров’я народних депутатів України здійснюється страховиком, який одержав відповідну ліцензію в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

Для визначення права на виплату страхових сум застрахований або його спадкоємець оформляють в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України та подають страховику заяву за встановленою формою.

У разі втрати застрахованим працездатності додається також копія довідки медико-соціальної експертної комісії про ступінь втрати працездатності, засвідчена в нотаріальному порядку.

Страховик у разі потреби може звертатися до Управління справами Верховної Ради України з запитами про обставини страхових випадків, що необхідні для вирішення питання про виплату страхових сум.

Підсумовуючи, слід зазначити, що питання щодо нещасних випадків, які стались з народними депутатами ВРУ, регулюються нормами спеціального закону і відповідно дія норм Порядку на такі випадки не поширюються.