МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12 березня 2010 р. № 2515/0/14-10/18

Щодо розрахунку виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах

Департаментом соціального партнерства і загальнообов’язкового державного соціального страхування Мінпраці розглянуто <…> лист щодо правильності застосування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2009 р. № 1332 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266», для розрахунку виплат допомоги по вагітності та пологах.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, із змінами (далі — Порядок), розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Згідно з пунктом 5 Порядку якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.

У разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, обчислюється згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку, тобто, з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, відповідно в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату) та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Якщо перші календарні дні місяця припадають на вихідні дні, а особа приступила до роботи в перший робочий день місяця згідно із графіком роботи підприємства чи графіком роботи працівника (тобто відпрацювала всі робочі дні місяця) та страхові внески із заробітної плати сплачено за повний місяць, до такої особи не можна застосовувати обмеження, передбачене абзацом другим пункту 6 Порядку.

На нашу думку, у такому випадку для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах має застосовуватись пункт 5 Порядку.