ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
ЛИСТ
від 28 серпня 2009 р. № 04-06/К-158з-216
Про трудову книжку як підтвердження страхового стажу застрахованої особи
Згідно із п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Записи у трудовій книжці про трудову діяльність підтверджують трудовий стаж працівника, що не завжди відповідає його страховому стажу.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 (далі — Закон № 2240) страховий стаж — це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому законодавством. До страхового стажу зараховуються періоди тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та час перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів. До страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до введення в дію цього Закону в порядку та на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше.
Періоди перебування застрахованої особи у відпустках без збереження заробітної плати, передбачених Законом України «Про відпустки», до страхового стажу не зараховуються.
Враховуючи те, що персоніфікованого обліку застрахованих осіб за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, немає, може виникнути потреба в підтвердженні страхового стажу застрахованої особи для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Отже, підтвердженням страхового стажу застрахованої особи, крім трудової книжки, є довідки з попередніх місць роботи працівника про заробітну плату, з якої сплачувались страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також документи (листки непрацездатності, відомості про нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності та пологах із зазначенням періодів, за які надавалися страхові виплати, накази про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, довідки про періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування тощо), що підтверджують періоди, впродовж яких застрахованою особою страхові внески не сплачувались, але які відповідно до Закону № 2240 зараховуються до страхового стажу.
У деяких випадках підтвердженням страхового стажу можуть бути довідки Пенсійного фонду України про заробіток (дохід), з якого сплачувались пенсійні внески згідно даних системи персоніфікованого обліку індивідуальних відомостей про застраховану особу або податкових органів про заробітну плату платника податку з доходів фізичних осіб. Зазначені довідки надаються Пенсійним фондом України та податковими органами на вимогу платника пенсійних внесків та платника податків відповідно.
Заступник директора |
С. В. БУРИНСЬКИЙ |
|