Працівники-сумісники в Україні мають повне право на отримання додаткової соціальної відпустки на дітей. Оскільки сумісники перебувають у повноцінних трудових відносинах з роботодавцем, на них поширюються всі гарантії, передбачені Кодексом законів про працю (КЗпП) та Законом України «Про відпустки». Це означає, що «дитяча» відпустка має надаватися як за основним місцем роботи, так і на роботі за сумісництвом (як зовнішнім, так і внутрішнім).
Правове обґрунтування
Правова логіка надання соціальної відпустки сумісникам базується на кількох нормах закону:
Рівність трудових прав. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки», право на відпустки мають усі громадяни, які працюють за трудовим договором. Робота за сумісництвом — це такий самий трудовий договір.
Відсутність дискримінації. Законодавство не містить жодних обмежень чи заборон щодо надання соціальних відпусток (зокрема, за ст. 19 Закону «Про відпустки») особам, які працюють за сумісництвом.
Паралельне право. Оскільки трудові договори за основним місцем та за сумісництвом є самостійними, працівник реалізує своє право на відпочинок за кожним місцем роботи окремо.
Хто саме має право на «дитячу» відпустку?
Згідно зі ст. 19 Закону «Про відпустки», право на додаткову відпустку тривалістю 10 календарних днів (а за наявності кількох підстав — до 17 днів) на рік мають:
Один із батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років.
Один із батьків, які мають дитину з інвалідністю.
Один із батьків, які усиновили дитину.
Мати (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Одинока мати або батько, який виховує дитину без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).
Особа, яка взяла дитину під опіку чи піклування, або один із прийомних батьків.
Важливі нюанси для роботодавця та працівника
При оформленні «дитячої» відпустки суміснику слід враховувати кілька важливих правил:
1. Одночасність чи роздільність?
Закон вимагає, щоб щорічні відпустки суміснику надавалися одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (ст. 10 Закону «Про відпустки»). Проте «дитяча» відпустка є соціальною, а не щорічною.
Висновок: Працівник не зобов’язаний брати «дитячу» відпустку на роботі за сумісництвом в ті самі дні, що й за основним місцем роботи. Він може оформити її в різні періоди за власним бажанням.
2. Головна умова — факт роботи в поточному році
Соціальна відпустка на дітей надається за календарний рік. Право на неї виникає за умови, що працівник у цьому році працював (виконував трудові обов’язки) хоча б один день. Якщо працівниця весь рік перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, право на «дитячу» відпустку за цей рік вона втрачає. Це правило діє як для основного місця, так і для сумісництва.
3. Принцип «Один із батьків»
Оскільки право на відпустку має лише один із батьків, працівник-сумісник повинен довести, що інший з батьків не скористався цією відпусткою за своїм місцем роботи у поточному році.
Які документи потрібні для оформлення суміснику?
Для отримання додаткової відпустки на роботі за сумісництвом працівник має надати:
Заяву на ім’я керівника.
Копії документів, що підтверджують право на відпустку (свідоцтва о народженні дітей, посвідчення дитини з інвалідністю, документи одинокої матері тощо) — якщо вони не надавались раніше.
Довідку з основного місця роботи (або з місця роботи іншого з батьків) про те, що інший з батьків у поточному календарному році не користувався цією відпусткою.
Оплата та компенсація при звільненні:
Оплата. «Дитяча» відпустка є оплачуваною. Розрахунок середньої заробітної плати для оплати відпустки суміснику здійснюється окремо за цим місцем роботи, виходячи з його заробітку на цій посаді.
Грошова компенсація. Якщо працівник-сумісник не використав «дитячу» відпустку за поточний або минулі роки, то в разі звільнення з роботи за сумісництвом роботодавець зобов’язаний виплатити йому грошову компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки (згідно зі ст. 24 Закону «Про відпустки»).
Резюме
Відмова суміснику в наданні додаткової соціальної відпустки на дітей є порушенням трудового законодавства. Навіть якщо працівник працює на 0,25 чи 0,5 ставки, він має право на повні 10 (чи 17) календарних днів оплачуваного відпочинку на рік, якщо для цього є законні підстави.
Вас може зацікавити
Відеокурс «Відпустки працівникам, які мають дітей»
Всі питання, що стосуються відпусток працівників з дітьми, зібрано у 6 уроків. Все чітко, зрозуміло та по полицям. Надаються всі необхідні зразки документів та схематичні презентації під кожен відеоурок. Навчання у зручний для вас час.