Директора ТОВ прийнято на роботу за контрактом на 6 місяців до 8 липня 2026 року включно.
Чи обов’язково продовжувати строк дії контракту з директором ТОВ, якщо після його закінчення директор фактично і далі виконуватиме свої обов’язки?
Чи буде чинним наказ про прийняття на роботу директора ТОВ після закінчення строку дії контракту, якщо контракту не продовжено, але директор продовжує працювати?
Як правильно оформити трудові відносини з директором ТОВ після закінчення строку дії контракту, щоб наказ про прийняття його на роботу залишався актуальним для банку та інших установ?
Виконавчий орган товариства з обмеженою відповідальністю
Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII (далі — Закон № 2275) визначено правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі — товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників.
Статтею 39 Закону № 2275 передбачено, що виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачено іншої назви.
Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови — «генеральний директор», якщо статутом не передбачено інших назв.
З одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише через обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов’язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов’язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Контракт
Визначення поняття «контракт» міститься у статті 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Контракт — це особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (у т. ч. матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, зокрема дострокового, можуть установлюватися угодою сторін (частина третя ст. 21 КЗпП).
Згідно зі статтею 9 КЗпП умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
Забороняється примушення працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди.
Із судової практики
Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.1998 р. № 12-рп/98 зауважує, що контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, його правову і соціальну захищеність. Умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними (ст. 9 КЗпП).
Отже, у контракті за угодою сторін може встановлюватися строк його дії, але контракт не має погіршувати становище працівника порівняно з чинним законодавством.
Закінчення строку контракту
Пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП визначено таку підставу припинення трудового договору, як закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Відповідно до частини першої статті 391 КЗпП, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Із судової практики
Конституційний Суд України у рішенні від 04.09.2019 р. № 6-р(II)/2019 зауважує, що істотними умовами укладення контракту є передбачення строку його дії, підстав його припинення чи розірвання. Таким чином, контракт укладається на строк, який установлюється за погодженням сторін, та містить чітке зазначення, коли розпочинається строк дії контракту та коли він закінчується. Проте наведене не може бути підставою для незастосування до працівників, які працюють відповідно до укладеного контракту, положень частини третьої статті 40 КЗпП, і такі працівники не можуть бути звільнені в день тимчасової непрацездатності або в період перебування у відпустці, оскільки це зумовить нерівність та дискримінацію цієї категорії працівників, ускладнить їх становище та знизить реальність гарантій трудових прав громадян, установлених Конституцією і законами України.
Верховний Суд у постанові від 12.02.2020 р. у справі № 369/7704/18 зауважує, що закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна зі сторін трудового договору — працівник чи власник або уповноважений ним орган. У разі такого волевиявлення однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.
Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 р. у справі № 377/169/20 зазначає, що припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника. Власник також не зобов’язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП. Тому контракт припиняється після закінчення строку його дії. Винятком із цього правила є фактичне продовження трудових відносин, коли жодна зі сторін після закінчення строку дії трудового договору не поставила вимогу про їх припинення. У такому випадку дія трудового договору вважається продовженою на невизначений строк (ст. 391 КЗпП), а у випадку, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк, — на строк, передбачений законодавчими актами.
Отже, враховуючи вимоги законодавства та судову практику, фактичне продовження трудових відносин, коли жодна зі сторін після закінчення строку дії контракту не вимагає їх припинення, призводить до продовження дії контракту на невизначений строк.
Укладення додаткової угоди або переукладення контракту
З метою запобігання продовженню дії контракту на невизначений строк можна укласти додаткову угоду або переукласти контракт із визначенням нового строку його дії.
Можливість продовження контракту або укладення іншого з новим строком обумовлено, зокрема, пунктом 24 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170. Так, згідно із цим пунктом за 2 місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.
Укладення додаткової угоди до чинного контракту буде більш доречним, якщо основною зміною є лише строк дії контракту.
У разі більш суттєвих змін, наприклад щодо обов’язків та відповідальності сторін, може бути розглянуто варіант з укладенням нового контракту. Однак у такому разі після закінчення строку дії «старого» контракту директора слід звільнити. «Новий» контракт буде підставою для виникнення нових трудових відносин із дня, установленого в контракті.
Вас може зацікавити
Журнал «КАДРОВИК.UA»
Головний кадровий журнал України вже понад 20 років. Для організацій будь-яких форм власності від малих підприємств і ФОП до великих холдингових компаній. З додатковими сервісами для передплатників. А саме:
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама