Дистанційку скасували: чи можна звільнити за неповернення в офіс?
Новини
17.09.2026
Дистанційку скасували: чи можна звільнити за неповернення в офіс?
Чи може роботодавець скасувати дистанційну роботу під час воєнного стану? І що буде, якщо працівник не повернеться в офіс?
Роботодавець може скасувати дистанційну роботу й вимагати повернення до офісу, дотримавшись законних підстав і порядку.
Але якщо працівник не повернувся, це ще не означає, що його можна звільнити за прогул. Потрібно з’ясувати, чи був він належно повідомлений про вихід на роботу та чи мав поважні причини для відсутності.
Чи повинні попередити заздалегідь?
Коли повернення до офісу змінює істотні умови праці — тобто важливі умови, на яких людина працює, — під час воєнного стану повідомити потрібно до запровадження змін. Звичайний двомісячний строк попередження не застосовується.
Це правило передбачене Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Саме цей закон Верховний Суд застосував у справі № 120/394/23. Суд визнав припинення дистанційної роботи зміною істотних умов державної служби. Водночас повідомлення 21 жовтня про повернення на роботу з 24 жовтня визнав своєчасним. Ця справа стосується державного службовця, тому її висновки щодо порядку звільнення не можна автоматично переносити на всіх працівників.
Роботодавцю недостатньо просто повідомити: «Від завтра всі працюють в офісі». Важливо, чи дистанційну роботу запровадили тимчасово з можливістю повернення до офісу, чи погодили в трудовому договорі як постійну умову. У другому випадку для її зміни потрібна домовленість із працівником або законні підстави та дотримання встановленої процедури.
Воєнний стан скорочує строк попередження, але не дозволяє довільно змінювати погоджені умови роботи.
Чи можна просто продовжувати працювати з дому?
Якщо дистанційну роботу правомірно припинено, працівник не може самостійно вирішити, що й надалі працюватиме з дому.
Показовою є справа № 757/35540/24-ц: працівник подав запит на дистанційну роботу, але не отримав необхідного погодження. Попри це, до офісу не прийшов. За встановлених обставин Верховний Суд підтримав звільнення за прогул.
Тобто подати заяву про дистанційну роботу ще не означає отримати дозвіл на неї.
Коли неповернення до офісу може закінчитися звільненням?
Якщо дистанційну роботу правомірно припинено, працівник повинен був вийти на роботу, але без поважних причин був відсутній понад три години протягом робочого дня, можливе звільнення за прогул — за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Держпраці у роз’ясненні від 21.04.2026 р. наголошує: роботодавець має належно зафіксувати відсутність і з’ясувати її причини. Самого факту, що людини немає на робочому місці, недостатньо.
Роботодавець також повинен дотриматися процедури дисциплінарного стягнення, зокрема зажадати письмових пояснень працівника. Тому про обставини, які перешкоджають поверненню, варто повідомляти письмово й надавати підтвердження.
Є й інша ситуація: через зміни в організації роботи підприємства роботодавець законно змінює істотні умови праці, попередні зберегти неможливо, а працівник відмовляється працювати в нових умовах. Тоді договір може припинятися за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП — з вихідною допомогою не менше середнього місячного заробітку. Це окрема підстава звільнення, яку не слід плутати з прогулом.
Важлива гарантія під час війни
Якщо робоче місце розташоване на території активних бойових дій, під час воєнного стану закон забороняє звільняти відсутнього працівника за прогул. Це прямо передбачає ч. 3 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
На цю заборону також звертає увагу Держпраці у роз’ясненні від 21.04.2026 р. Значення має саме розташування робочого місця на території активних бойових дій.
Працівнику варто письмово повідомляти про перешкоди для повернення та зберігати підтвердження. Роботодавцю — перевіряти умови дистанційної роботи й причини неявки до прийняття рішення про звільнення.
Вас може зацікавити
Книга обліку наказів з персоналу
Книга обліку наказів з персоналу розроблена з урахуванням рекомендацій Міністерства праці та соціальної політики України і практичної діяльності кадрових служб. Містить 5 граф і зазвичай застосовується на підприємствах, оскільки є достатньою для збереження усієї необхідної інформації, з рекомендаціями щодо ведення і заповнення.