За роки повномасштабної війни український бізнес навчився працювати в умовах постійної загрози повітряних атак. Якщо на початку великої війни більшість магазинів та інших закладів припиняли роботу після оголошення тривоги, то зараз ситуація зовсім інша: дедалі більше компаній самостійно вирішують, як вони працюватимуть під час повітряної тривоги.

Втім, що робити, коли компанія продовжує працювати, але її працівники хочуть пройти в укриття, оскільки оголошено тривогу через «шахеди», ракети або комбіновану атаку, а керівник їх не пускає? Роз’яснюємо, чи порушує така заборона право працівника на безпеку.

Закон гарантує працівникам право на безпеку

Те, що підприємство має право продовжувати роботу за певних умов, ще не означає, що роботодавець може на власний розсуд вирішувати, чи залишатися працівнику в небезпечному місці.

Кодекс законів про працю прямо покладає на роботодавця обов’язок забезпечувати безпечні та нешкідливі умови праці. Стаття 153 КЗпП окремо встановлює, що роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, яка становить явну небезпеку для його життя, а також роботи в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Водночас працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, повідомивши про це безпосереднього керівника або роботодавця.

Подібна гарантія міститься і в статті 6 Закону України «Про охорону праці». Працівник може відмовитися від дорученої роботи, якщо ситуація на виробництві стала небезпечною для його життя чи здоров’я або для інших людей. Про це він має негайно повідомити керівника чи роботодавця.

Тому принциповим є не лише питання, чи має підприємство право працювати під час тривоги, а й те, в яких умовах воно це робить. Якщо роботодавець організував роботу таким чином, що працівники мають доступ до укриття та визначений порядок дій під час сигналу небезпеки, у такому випадку сам факт, зо бізнес продовжує працювати під час «повітряної тривоги» не свідчить про порушення закону.

Інша ситуація — якщо керівник не дозволяє працівникам залишити робоче місце та пройти в укриття або вимагає продовжувати роботу, коли перебування на робочому місці становить очевидну небезпеку для життя чи здоров’я. У такому випадку дії роботодавця мають відповідати вимогам законодавства про охорону праці, а внутрішні правила підприємства не можуть скасовувати ці вимоги. Водночас це не означає, що працівник під час кожної повітряної тривоги може самовільно залишити робоче місце, нічого не повідомивши керівнику. На підприємстві має бути визначений порядок дій під час повітряної тривоги: працівники повинні знати, коли вони мають залишити робоче місце, куди прямувати та як діяти під час небезпеки. Але цей порядок має забезпечувати безпеку працівників, а не забороняти їм скористатися укриттям.

Крім того, Держпраці у своїх роз’ясненнях окремо наголошувала, як має бути організована робота підприємства на випадок повітряної тривоги. Зокрема, керівникам було рекомендовано видавати наказ про дії працівників та відвідувачів під час сигналу повітряної тривоги та затверджувати відповідний алгоритм. У ньому, зокрема, мають бути визначені найближче укриття та маршрут до нього. Держпраці рекомендувала передбачити, що після сигналу повітряної тривоги працівники та відвідувачі залишають виробничі приміщення і проходять до укриття. Із таким наказом, схемою маршруту та інформацією про наслідки невиконання вимог працівників рекомендували ознайомлювати під підпис.

Тобто роботодавець не повинен вирішувати питання поведінки працівників під час тривоги безпосередньо в момент небезпеки. Порядок дій має бути визначений заздалегідь і доведений до відома персоналу. Водночас Держпраці нагадує, що роботодавець відповідає за дії або бездіяльність, які можуть призвести до нещасних випадків на виробництві, а працівник, зі свого боку, зобов’язаний дбати про власну безпеку та здоров’я під час роботи.

Два рівні небезпеки

Питання стало ще актуальнішим після зміни правил оповіщення про повітряну загрозу. Постановою Кабінету Міністрів від 04.09.2026 року № 1092 (далі — Постанова № 1092) запроваджено два рівні небезпеки — жовтий та червоний.

Жовтий рівень означає загрозу застосування безпілотників, тоді як червоний оголошується у разі загрози застосування ракет або ракетно-дронових засобів ураження, а також масованого застосування безпілотників. Однак, це не означає, що у випадку оголошення «повітряної тривоги» підприємство повинно негайно припинити роботу, та відновити їх лише після оголошення «відбою».

Нові правила, навпаки, передбачають можливість для бізнесу продовжувати діяльність за умови, що для працівників та відвідувачів є тимчасове або постійне укриття. Для підприємств, де укриття поки немає, передбачений перехідний механізм: робота може тривати за погодженням із трудовим колективом, але не довше трьох місяців із дня набрання чинності Постановою № 1092.

Однак дозвіл підприємству працювати під час певного рівня повітряної загрози не означає, що роботодавець отримує право ігнорувати вимоги законодавства про охорону праці.

Отже, нові правила не скасовують вимоги щодо безпеки працівників. Те, що підприємству дозволено працювати під час жовтого рівня загрози, не означає, що керівник може заборонити працівникам перейти в укриття. Якщо така заборона змушує людину залишатися в умовах, небезпечних для її життя чи здоров’я, дії роботодавця можуть суперечити трудовому законодавству.

Вас може зацікавити
	Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» Журнал для головних інженерів, спеціалістів з ОП та ПБ підприємств України усіх форм власності. Журнал, в якому втілено тенденції нового часу, а також досвід і практика! Журнал містить: документи зі зразками заповнення; коментарі та рекомендації спеціалістів; матеріали, візуалізовані інфографікою та систематизовані в таблиці; схеми роботи. Придбати видання