Чи зможе працівник законно зупинити роботу через затримку зарплати та які нові фінансові ризики загрожують роботодавцям?
Що може змінити законопроєкт № 9510?
Зарплату затримують на кілька днів. Потім на два тижні. Потім минає місяць. Працівник продовжує приходити на роботу, виконувати свої обов’язки, але грошей не отримує. І виникають цілком логічні запитання: Чи можна перестати працювати? Чи буде це прогулом? Чи повинен роботодавець сплачувати пеню? А якщо підприємство стане неплатоспроможним — хто виплатить працівнику зароблені гроші?
Саме на вирішення цих проблем спрямований законопроєкт № 9510 — «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця».
Але головне: це поки що законопроєкт, а не чинний закон. Верховна Рада прийняла його за основу 30 квітня 2025 року. А 1 вересня 2026 року його було включено до порядку денного. Наразі офіційний статус документа — «готується на друге читання». Тому остаточна редакція ще може змінитися.
Зарплату не виплатили понад 15 днів: чи можна буде не працювати?
Одна з найбільш резонансних пропозицій законопроєкту № 9510 — надати працівнику право тимчасово припинити виконання роботи у разі тривалої затримки зарплати.
Йдеться про ситуацію, коли роботодавець затримує виплату більше ніж на 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата.
Тобто законопроєкт пропонує створити для працівника спеціальний механізм: не просто самовільно не вийти на роботу, а законно тимчасово припинити виконання роботи через тривалу невиплату зарплати.
Це принципово важливо. Адже сьогодні працівник не може просто сказати: «Мені не заплатили — тому я більше не працюю».
А зараз можна просто перестати виходити на роботу?
Ні. Поки законопроєкт № 9510 не набув чинності, його положення не можна використовувати як чинну підставу для припинення роботи. Самовільний невихід на роботу може мати для працівника негативні наслідки, зокрема питання щодо прогулу та дисциплінарної відповідальності.
Тому потрібно чітко розмежовувати:
що діє сьогодні;
що пропонує законопроєкт № 9510.
Але якщо законопроєкт № 9510 ухвалять?
Тоді ситуація може змінитися. Запропонований механізм передбачає, що працівник матиме можливість тимчасово припинити виконання роботи у зв’язку із затримкою зарплати, дотримавшись установленої процедури.
Зокрема, про припинення роботи працівник має попередити роботодавця заздалегідь. Тобто це має бути не: «завтра просто не прийду», а: «я реалізую передбачене законом право на тимчасове припинення роботи та належним чином повідомляю про це роботодавця».
Саме така процедура повинна відрізняти законне припинення роботи від самовільної відсутності.
Пеня за затримку зарплати
Ще одна важлива пропозиція законопроєкту № 9510 — посилення фінансової відповідальності роботодавця.
За запропонованими змінами працівник зможе претендувати не лише на саму заборговану зарплату.
Йдеться про:
заробітну плату;
компенсацію втрати частини доходу;
пеню за порушення строків виплати.
Законопроєкт № 9510 пропонує посилити захист працівника, зокрема шляхом запровадження додаткової пені за прострочення і така пеня має становити не менше облікової ставки НБУ в розрахунку на рік за кожен прострочений день, якщо інший розмір не передбачений трудовим або колективним договором.
Уявімо, що працівнику повинні були виплатити зарплату, але роботодавець прострочив виплату. Якщо затримка перевищить встановлений законопроєктом поріг, працівник потенційно матиме право вимагати не просто: «Віддайте мені мою зарплату», а: «Виплатіть зарплату + компенсацію втрати частини доходу + пеню за прострочення».
Це створює для роботодавця фінансову мотивацію не допускати накопичення зарплатних боргів.
А якщо зарплату не платять місяцями?
Законопроєкт пропонує спростити механізм стягнення заборгованості. Передбачається можливість отримувати судовий наказ не лише щодо основної суми заборгованої зарплати, а й щодо пов’язаних із нею:
компенсації втрати частини доходу;
пені за порушення строків виплати.
Для працівника це важливо, оскільки дозволяє більш комплексно захищати своє право на отримання зароблених коштів.
А якщо підприємство збанкрутує?
Ось тут законопроєкт може змінити ситуацію найбільш суттєво.
Уявімо: Працівник працював → зарплату не отримав → звернувся до суду → отримав рішення → але у роботодавця вже немає достатньо коштів або майна.
І виникає парадокс: працівник виграв суд, але фактично не отримав грошей.
Саме для таких ситуацій законопроєкт № 9510 пропонує створити механізм гарантування вимог працівників у разі неплатоспроможності роботодавця. Ідея полягає в тому, щоб ризик банкрутства роботодавця не перекладався повністю на працівника.
А скільки зможе отримати працівник?
Тут є дуже важливий нюанс. Це не означає, що у разі банкрутства роботодавця держава автоматично погасить працівникові всю заборгованість із зарплати.
У редакції законопроєкту, прийнятій за основу, передбачався механізм компенсації у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат працівника. При цьому передбачалося обмеження — не більше 12 мінімальних заробітних плат.
Тобто: гарантійна виплата ≠ автоматичне погашення всього зарплатного боргу.
Наприклад. Працівник отримував у середньому 30 000 грн на місяць. Три середньомісячні зарплати — це: 30 000 х 3 = 90 000 грн. Саме в межах запропонованого механізму ця сума могла б бути базою для компенсації. Але якщо розраховані три зарплати перевищують законодавчо встановлену максимальну межу, спрацює обмеження у 12 мінімальних зарплат.
А що буде зі страховим стажем?
Ще одна цікава пропозиція законопроєкту стосується соціального захисту.
Передбачається, що період, за який працівнику буде виплачена відповідна компенсація у зв’язку з неплатоспроможністю роботодавця, має враховуватися в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тобто працівник не повинен автоматично втрачати страховий стаж лише через те, що роботодавець став неплатоспроможним. Це важливо як для майбутньої пенсії, так і для інших страхових виплат, для яких має значення страховий стаж.
Що важливо знати роботодавцям?
Законопроєкт № 9510 — це не лише про нові права працівників. Для роботодавця це потенційно означатиме додаткові фінансові та організаційні ризики у разі систематичних затримок зарплати.
Тому роботодавцям варто вже зараз звертати увагу на:
дотримання строків виплати зарплати;
документування нарахувань і виплат;
правильне оформлення заборгованості;
своєчасне проведення остаточних розрахунків;
контроль за фінансовою спроможністю підприємства.
Особливо важливим це може стати для підприємств, які мають значну кредиторську заборгованість або перебувають у зоні ризику неплатоспроможності.
Що робити працівнику вже зараз?
Поки законопроєкт № 9510 не набув чинності, не можна просто припинити виходити на роботу, посилаючись на нього.
Якщо роботодавець затримує зарплату, варто:
зафіксувати факт і період заборгованості;
перевірити розмір нарахованої, але невиплаченої зарплати;
звернутися до роботодавця з письмовою вимогою про виплату;
зберігати документи та докази звернення;
за необхідності використовувати передбачені законом способи судового захисту;
не залишати ситуацію без документального підтвердження.
Що може змінитися після ухвалення законопроєкту?
Умовно механізм можна представити так:
Зарплату затримують понад встановлений строк. ↓ Може виникнути право тимчасово припинити роботу. ↓ Роботодавець має погасити заборгованість та передбачені законом додаткові виплати. ↓ Працівник отримує додаткові механізми стягнення. ↓ Роботодавець стає неплатоспроможним. ↓ Може запрацювати гарантійний механізм. ↓ Відповідний період пропонується враховувати у страховому стажі.
Чому за законопроєктом № 9510 варто слідкувати?
Тому що він може змінити сам підхід до захисту працівника.
Сьогодні ситуація часто виглядає так: працівник працює → зарплату не отримує → звертається до суду → отримує рішення → але у роботодавця немає коштів.
Законопроєкт № 9510 намагається додати до цієї системи нові запобіжники: затримка зарплати → фінансова відповідальність → право на тимчасове припинення роботи → спрощення стягнення → гарантії у випадку неплатоспроможності.
Але поки це саме запропонований механізм, а не чинна норма. До моменту остаточного ухвалення, підписання та набрання чинності його положення можуть бути змінені.
Головний висновок
Сьогодні правило залишається простим: не платять зарплату — це не означає, що працівник може самовільно перестати виходити на роботу.
Але якщо законопроєкт № 9510 буде ухвалений у відповідній редакції, ситуація може суттєво змінитися.
Працівник потенційно отримає новий інструмент: «Мені тривалий час не платять зарплату — я можу скористатися передбаченим законом правом тимчасово припинити роботу, дотримавшись встановленої процедури».
А у випадку неплатоспроможності роботодавця може з’явитися додатковий гарантійний механізм захисту зарплатних вимог.
Тому законопроєкт № 9510 — це законопроєкт, за яким варто стежити не лише працівникам, а й роботодавцям.
Вас може зацікавити
Журнал «КАДРОВИК.UA»
Головний кадровий журнал України вже понад 20 років. Для організацій будь-яких форм власності від малих підприємств і ФОП до великих холдингових компаній. З додатковими сервісами для передплатників. А саме:
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама