Визначаючи обсяг гарантій соціального захисту державних службовців на період воєнного стану, законодавець залишив їм право на додаткову щорічну відпустку. Водночас, роботодавцю в окремих випадках надано право відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток.

Питання щорічної додаткової оплачуваної відпустки врегульовано статтею 58 Закону України «Про державну службу» та Порядком надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затверджених постановою Кабміну від 06.04.2016 р. № 270.

Згідно із встановленими правилами, державним службовцям, які мають стаж понад п’ять років, надається додаткова відпустка тривалістю один календарний день. Починаючи з шостого року служби ця відпустка збільшується на один календарний день за кожний наступний рік. Тривалість додаткової відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

Додаткова відпустка надається одночасно із щорічною основною оплачуваною відпусткою або окремо від неї за згодою між державним службовцем і керівником державної служби в державному органі відповідно до затвердженого графіка відпусток.

На прохання державного службовця додаткову відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості. Невикористана додаткова відпустка чи її частина надається у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

Також Порядок визначає випадки у яких додаткова відпустка переноситься на інший період або продовжується у разі:

• тимчасової непрацездатності державного службовця, засвідченої в установленому порядку;
• відкликання із додаткової відпустки для виконання невідкладних завдань;
• виконання державним службовцем державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством службовець підлягає звільненню на час виконання ним таких обов’язків від основної роботи із збереженням заробітної плати;
• настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
• збігу додаткової відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

У разі перенесення додаткової відпустки строк її надання погоджується державним службовцем з його безпосереднім керівником. Якщо причини, що зумовили перенесення додаткової відпустки на інший період, настали під час її використання, невикористана частина надається після закінчення дії таких причин або переноситься за згодою між державним службовцем і його безпосереднім керівником на інший період.

Водночас, Порядок визначає випадки, коли додаткова відпустка не надається:

• під час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• у разі перебування у відпустках без збереження заробітної плати:
• у разі, коли дитина потребує домашнього догляду (тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку);
• у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;
• у разі, коли дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» (до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку).

Також додаткова відпустка не надається державному службовцю за час навчання у навчальному закладі, установі, організації незалежно від форми власності, що має право надавати освітні послуги, зокрема за кордоном, для підвищення рівня професійної компетентності з відривом від виробництва.

Забороняється ненадання додаткових відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.

У разі звільнення державного службовця (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку в році звільнення зі звільненням надалі. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Під час звільнення державного службовця йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні додаткової відпустки.

У період дії воєнного стану набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ, який визначив певні особливості. Його статтею 12 врегульовано питання надання відпусток у період дії воєнного стану. При цьому якісь обмеження щодо надання додаткової щорічної відпустки відсутні. Проте, роботодавцю на період дії воєнного стану надано право відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Отже, у період дії воєнного стану додаткова відпустка надається державному службовцю одночасно зі щорічною основною оплачуваною відпусткою або окремо від неї за згодою між державним службовцем і керівником державної служби в державному органі відповідно до затвердженого графіка відпусток.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання

Наталія Кайда