Із 26 липня 2026 року діє нова редакція Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Мінтрансу України від 07.06.2010 р. № 340 (далі — Положення № 340). Зміни внесено наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв’язку України та Міністерства транспорту України, спрямованих на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами — членами, з іншої сторони, в частині врегулювання організації робочого часу та відпочинку у галузі автомобільного транспорту в Україні» від 12.12.2025 р. № 1727. Зміни спрямовані на імплементацію українського законодавства до стандартів ЄС. З’ясуємо, як змінилися підходи до обліку робочого часу водіїв.

Насамперед зауважимо, що вимоги Положення № 340 застосовуються до автомобільних перевізників і водіїв, які працюють за трудовими або цивільно-правовими договорами, під час:

• внутрішніх та міжнародних вантажних перевезень, якщо повна допустима маса транспортного засобу (разом із причепом або напівпричепом) перевищує 3,5 тонни;
• внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень автобусами та іншими транспортними засобами, що мають понад 9 місць для сидіння, включаючи місце водія;
• міжнародних перевезень пасажирів на таксі або на замовлення транспортними засобами, які мають від 6 до 9 місць для сидіння, включаючи місце водія.

У п. 5 розд. І Положення № 340 указано види автомобільних перевезень пасажирів та (або) вантажів, на які дія цього Положення не поширюється. Серед них:

• перевезення вантажів транспортом до 7,5 т у радіусі до 100 км, якщо водіння не є основною роботою водія, а перевезення здійснюється для власних потреб підприємства;
• некомерційні перевезення власних вантажів транспортом до 7,5 т;
• доставка поштових відправлень транспортом до 7,5 т у межах 100 км;
• перевезення вантажів електричним транспортом або транспортом на газі до 7,5 т у межах 100 км.

Також Положення № 340 не поширюється на такий спеціальний транспорт:

• автомобілі швидкої медичної допомоги;
• евакуатори та автомобілі технічної допомоги (до 100 км від місця базування);
• аварійно-рятувальний транспорт;
• транспорт для ліквідації надзвичайних ситуацій;
• сміттєвози та інший транспорт для управління відходами;
• інкасаторські автомобілі для перевезення готівки та цінностей.

У переліку, наведеному в п. 5 розд. І Положення № 340, указано також транспорт державних органів, сільського та лісового господарства та ін.

Винятки під час воєнного стану

На період воєнного стану та ще 3 місяці після його завершення нові правила щодо робочого часу та часу відпочинку водіїв не застосовуються:

• на територіях, де ведуться або велися бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. № 376;
  
  
• під час перевезення вантажів для потреб ЗСУ та виконання ними своїх завдань, а також під час перевезення військовослужбовців транспортом, наданим за договором оренди (найму) з водієм;
  
  
• під час внутрішніх перевезень вантажів або пасажирів, які підприємства виконують для власних потреб і за власний рахунок, якщо тривалість такого перевезення не перевищує 4 години 30 хвилин і це підтверджено первинними документами.

Що є робочим часом водія за новими правилами?

Відповідно до п. 6 розд. II Положення № 340 робочий час водія, який працює за трудовим договором, включає час, протягом якого він перебуває на робочому місці та виконує професійні обов’язки:

«робочий час водія — час, протягом якого водій зобов’язаний виконувати свої обов’язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку;»

До робочого часу водія належить не лише керування транспортним засобом, а й інша робота, пов’язана з перевезеннями (п. 1 розд. ІІ Положення № 340), зокрема:

• керування автомобілем;
• навантаження та розвантаження вантажу, а також контроль за цими роботами;
• допомога пасажирам під час посадки та висадки;
• прибирання та технічне обслуговування транспортного засобу;
• роботи із забезпечення безпеки автомобіля, вантажу та пасажирів;
• виконання обов’язків під час:
• перевірок контролюючих органів;
• проходження митного контролю та інших митних процедур;
• проходження прикордонного контролю;
• інші роботи, передбачені Положенням № 340.

Час очікування, який також вважається робочим часом. До робочого часу зараховується і час, коли водій повинен залишатися на робочому місці та бути готовим виконувати свої обов’язки, зокрема очікування навантаження або розвантаження, під час перетину державного кордону або через обмеження дорожнього руху (затори, перекриття доріг тощо).

Такий час очікування включається до робочого часу, якщо його тривалість неможливо було визначити заздалегідь до початку роботи або це передбачено колективним договором чи відповідними угодами (п. 1 розд. ІІ Положення № 340).

Період готовності

Запроваджено також новий термін «період готовності». Відповідно до п. 6 розд. І Положення № 340:

«період готовності — період, який не є періодом відпочинку або перервою у робочому часі чи керуванні автомобільним транспортним засобом, протягом якого водій не зобов’язаний залишатися на робочому місці, але повинен бути готовий за вимогою розпочати або відновити керування автомобільним транспортним засобом або виконати іншу роботу;»

Тобто період готовності — це час (крім перерв та відпочинку), протягом якого водій не зобов’язаний залишатися на робочому місці, але має бути готовим розпочати рух чи роботу за викликом. До періоду готовності зараховуються такі ситуації:

1) супровід ТЗ на поромі або потягу: час у дорозі, якщо водій не використовує його як офіційний відпочинок або не виконує іншу роботу;

2) робота в екіпажі: час, який другий водій проводить на пасажирському сидінні або на місці для сну, поки ТЗ перебуває в русі (за винятком часу перерви в керуванні);

3) очікування в певних пунктах: якщо водій не мусить бути на робочому місці, але має бути готовим до роботи під час очікування (навантаження або розвантаження; проходження митних формальностей та очікування на кордоні; очікування через обмеження дорожнього руху).

Період готовності включається до робочої зміни (п. 6 розд. І), але не включається до робочого часу водія (п. 4 розд. ІІ Положення № 340).

Періоди готовності та їх передбачувана тривалість повинні бути доведені до відома водія заздалегідь.

Облік фактичного робочого часу водія

Основним інструментом обліку для ТЗ масою понад 3,5 т (вантажні) та з кількістю місць більше 9 (пасажирські) є тахограф (п. 1 розд. VI Положення № 340).

Обов’язково має бути обладнаний смарт-тахографом G2V2 вантажний автомобіль, який:

• використовується для міжнародних вантажних перевезень;
• вперше зареєстрований в Україні після 30 червня 2026 року;
• здійснює перевезення відповідно до Угоди між Україною та Європейським Союзом про вантажні перевезення автомобільним транспортом.

Якщо є тахограф, то водій реєструє режими роботи (керування, інша робота, готовність, відпочинок) безпосередньо на тахокарті або картці водія. Перевізник зобов’язаний зчитувати дані з ТЗ — раз на 90 днів, з картки водія — раз на 28 днів.

Якщо тахограф не обов’язковий (наприклад, регулярні маршрути до 50 км), то ведеться графік змінності, який складається на 56 днів та доводиться до відома водія за два тижні (п. 2 розд. VI Положення № 340).

Період керування транспортним засобом

У розд. ІІІ Положення № 340 наведено вимоги щодо часу керування автомобільним транспортним засобом.

Зокрема, водій може керувати транспортним засобом не більше 9 годин на день. Але двічі протягом тижня цей час можна збільшити до 10 годин.

Загальний час керування протягом тижня не повинен перевищувати 56 годин, а за будь-які два послідовні тижні загальний час керування не може перевищувати 90 годин.

У виняткових ситуаціях (наприклад, через поломку автомобіля, затори, несприятливу погоду, відсутність місця для стоянки або інші непередбачувані обставини) водій може:

• збільшити час керування на 1 годину, щоб доїхати до місця базування перевізника або додому для щотижневого відпочинку;
• збільшити час керування до 2 годин, якщо перед цим він зробив безперервну перерву тривалістю не менше 30 хвилин.

Увесь додатковий час керування має компенсуватися додатковим відпочинком такої самої тривалості. Такий відпочинок має бути наданий разом із щоденним або щотижневим відпочинком не пізніше кінця третього тижня після тижня, коли було перевищено норму керування.

Перерва для відпочинку та харчування водія

Водію, який працює за трудовим договором, потрібно надати перерву для відпочинку та харчування не пізніше ніж після 6 годин безперервної роботи (п. 9 розд. ІI Положення № 340).

Мінімальна тривалість перерви становить:

• 30 хвилин — якщо робочий час триває від 6 до 9 годин;
• 45 хвилин — якщо робочий час перевищує 9 годин.

Перерву можна поділити на кілька частин, але кожна з них має тривати не менше 15 хвилин. Час початку та закінчення перерви визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку роботодавця.

Підсумовуючи, можна сказати, що роботодавцям потрібно переглянути систему організації праці водіїв. Із 26 липня 2026 року змінюється склад робочого часу, запроваджується поняття «період готовності» та уточнюються правила обліку окремих видів діяльності водія. Цілком імовірно, що це потребує оновлення графіків роботи, правил внутрішнього трудового розпорядку, колективного договору (за наявності) та положення про оплату праці.

Варто забезпечити правильне використання тахографів або ведення графіків змінності, які мають враховувати вимоги нової редакції Положення № 340. Важливо також приділити увагу контролю за дотриманням водіями норм часу керування, перерв і відпочинку, адже ці дані є основою для підтвердження фактично відпрацьованого часу та правильного розрахунку зарплати.

Вас може зацікавити
	Журнал «КАДРОВИК.UA» Головний кадровий журнал України вже понад 20 років. Для організацій будь-яких форм власності від малих підприємств і ФОП до великих холдингових компаній. З додатковими сервісами для передплатників. А саме: Консультації по телефону та електронній пошті. Доступ до нормативно-правової бази. Зразки та шаблони документів у Word. Придбати видання

Інна Журавська