Питання «другої роботи» дедалі частіше стає джерелом конфліктів між роботодавцем і працівником. Розкажемо коротко й зрозуміло про те, що дозволяє, а що — забороняє українське законодавство, і як діяти обом сторонам.

Чи можна взагалі заборонити роботу за сумісництвом?

За загальним правилом — ні. Стаття 21 Кодексу законів про працю прямо дозволяє людині працювати одночасно на кількох підприємствах. Право на працю гарантує і Конституція (ст. 43). Тому заборона будь-якого підробітку в трудовому договорі суперечить закону і не діє.

Винятки є лише для окремих категорій: державні службовці, посадовці, керівники держпідприємств, судді, поліцейські тощо — для них обмеження встановлені спеціальними законами.

Для звичайного працівника приватної компанії заборонити підробіток «просто тому, що так хоче роботодавець» не можна.

А саме роботу в конкурентів можна обмежити?

Класичне трудове право України не знає «угоди про неконкуренцію» для працівника: умова, що забороняє йому працювати в конкурентів, як правило, вважається недійсною, адже обмежує конституційне право на працю.

Проте з 2021 року з’явився виняток — резиденти «Дія Сіті». Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» дозволяє укладати договір про неконкуренцію, але лише за трьох умов одночасно:

• строк обмеження — не більше 12 місяців після звільнення;
• чітко визначено перелік конкурентів або видів діяльності (не «взагалі всі»);
• працівнику виплачується грошова компенсація за таке обмеження.

Якщо цих умов немає або обмеження надто широке, суд, найімовірніше, визнає його недійсним.

Що, якщо працівник підробляє у вільний час і це не шкодить роботі?

Це його право.

Поки людина сумлінно виконує обов’язки за основним місцем роботи, не порушує режим і не завдає шкоди, роботодавець не може диктувати, як вона проводить особистий час. Сам факт, що працівник десь підробляє ввечері чи у вихідні, підставою для претензій не є.

Ситуація змінюється лише тоді, коли підробіток починає заважати основній роботі (запізнення, помилки, невиконання плану) або пов’язаний із розголошенням інформації з обмеженим доступом — про це далі.

Працівник пішов до конкурента з нашою клієнтською базою чи комерційною інформацією

Ось де закон уже на боці роботодавця. Клієнтська база, умови договорів, ноу-хау, цінова політика можуть бути комерційною таємницею (ст. 505–508 Цивільного кодексу). Її використання чи передача конкуренту — це вже не «підробіток», а порушення.

Що може зробити роботодавець:

• зафіксувати порушення (службова записка, акт, листування, дані систем);
• вимагати відшкодування збитків у цивільному порядку (ст. 22, 1166 ЦК);
• звернутися до Антимонопольного комітету — це недобросовісна конкуренція;
• ініціювати кримінальне провадження за ст. 231–232 Кримінального кодексу (незаконне збирання та розголошення комерційної таємниці).

Ключова умова: інформація має бути належно оформлена як комерційна таємниця (наказ, перелік відомостей, режим доступу, підписка працівника). Без цього довести порушення важко.

Чи можна одночасно працювати у двох конкурентів?

Формально — так, якщо працівник не порушує режим роботи і не розголошує комерційну таємницю. Закон не забороняє саме факт роботи «на два фронти».

Але ризик величезний: на практиці майже неможливо працювати у двох конкурентів і при цьому не використовувати знання, напрацювання та інформацію одного на користь іншого. Саме тому такі ситуації часто закінчуються конфліктом і судом.

Виняток — якщо з працівником укладено дійсний договір про неконкуренцію («Дія Сіті»): тоді одночасна робота у конкурента буде прямим порушенням цього договору.

Чи можна звільнити за підробіток у конкурента?

Сам по собі підробіток — не підстава для звільнення. У Кодексі законів про працю такого пункту немає. Звільнити «за те, що працює ще десь» не можна.

Звільнення стає законним лише за конкретне порушення, наприклад:

• систематичне невиконання обов’язків або прогули через другу роботу (ст. 40 КЗпП);
• розголошення комерційної таємниці — для працівників, з якими це прямо передбачено контрактом чи законом;
• порушення дійсного договору про неконкуренцію для резидентів «Дія Сіті».

Тобто звільняти треба не за факт підробітку, а за доведене порушення трудових обов’язків чи умов договору — інакше суд поновить працівника.

Яка відповідальність передбачена, якщо працівник порушив NDA або злив конфіденційну інформацію?

Залежно від тяжкості наслідків відповідальність може бути одразу кількох видів:

• Цивільна — відшкодування збитків і, якщо передбачено договором, штраф (неустойка) за порушення NDA*.
  Дисциплінарна — догана чи звільнення, якщо обов’язок зберігати таємницю закріплено в трудовому договорі.
• Адміністративна — за недобросовісну конкуренцію (ст. 164³ КУпАП).
• Кримінальна — ст. 231 та 232 КК: до кількох років обмеження чи позбавлення волі за незаконне збирання й розголошення комерційної таємниці, що завдало істотної шкоди.

_____________
* NDA (Non-Disclosure Agreement) – це договір про нерозголошення конфіденційної інформації. Його укладають, коли одна сторона отримує доступ до даних, які не повинні потрапити до сторонніх осіб.

Щоб NDA реально працював, у ньому мають бути чітко визначені: перелік конфіденційної інформації, строк дії обов’язку та відповідальність. Розмите «не розголошувати нічого» суд тлумачитиме на користь працівника.

Коротко про головне:

• Заборонити будь-який підробіток звичайному працівнику не можна.
• Заборонити роботу саме в конкурентів можна лише через договір про неконкуренцію «Дія Сіті» — зі строком, переліком і компенсацією.
• Робота у вільний час, яка не шкодить основній, — це право працівника.
• Реальний захист роботодавця — не заборони, а правильно оформлений режим комерційної таємниці та грамотне NDA.
• Звільнення можливе лише за доведене порушення, а не за сам факт другої роботи.

Вас може зацікавити
	Послуга «Посадова інструкція на замовлення» Правильно складена посадова інструкція це — цінний кадровий документ, що визначає вимоги до працівника та об’єктивно оцінює виконання працівником своїх посадових обов’язків. Вартість складання інструкції від 300 грн. Придбати послугу

Ірина Касюхнич