Чи може роботодавець відмовити працівниці у наданні соціальної відпустки на дітей, якщо працівниця не надала документи для підтвердження права на таку відпустку або надала не всі належні документи?

Відповідно частини першої статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) та статті 182¹ Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

З норм зазначених статей вбачається, що один з батьків дітей має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший з батьків дітей у поточному календарному році не скористався своїм правом на таку відпустку.

Чинним законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити одному з батьків для підтвердження того, що мати (батько) не скористалася (-вся) правом на додаткову соціальну відпустку.

Роботодавцю може бути надано будь-який належним чином оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дітей не надавалася така соціальна відпустка.

Рішення про надання зазначеної соціальної відпустки приймає роботодавець з урахуванням наданих документів. Оскільки законодавством не передбачено, які саме документи має подати працівник для отримання додаткової соціальної відпустки, бажано зазначити їх перелік у локальному акті роботодавця (наприклад, правилах внутрішнього трудового розпорядку).

Визначення переліку документів щодо підтвердження права для отримання додаткової відпустки в локальних актах погоджених з працівниками або представниками працівників забезпечиться дотримання норм статті 2¹ КЗпП, тобто рівність трудових прав працівників та недопущення дискримінації у сфері праці.

Міністерство праці і соціальної політики України у листі від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13 зазначило, що якщо працівник не зможе документально підтвердити своє право на соціальну відпустку на дітей, роботодавець може відмовити в наданні цієї відпустки.

Вас може зацікавити
	Авторський дистанційний курс підвищення кваліфікації кадровиків від Вікторії Ліпчанської. Вищий рівень Курс передбачає всебічний розгляд питань кадрового законодавства: від укладання трудового договору до його розірвання. За результатами успішного проходження навчання: Свідоцтво державного зразка! Термін навчання — 3 місяці. Протягом всього періоду навчання всі учасники можуть ставити запитання, які виникають у них під час опанування лекційного матеріалу або під час професійної діяльності. Придбати курс

Вікторія Ліпчанська