З 1 січня цього року змінилися не лише умови виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — норматив), а й визначено нову систему контролю за виконанням нормативу.

Як працює система контролю?

Перевірки виконання нормативу проводить Держпраці.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі — Закон № 875) механізм контролю побудований за принципом автоматичного обміну інформацією між ПФУ та Держпраці та включає такі етапи:

Роботодавець повідомляє територіальний орган ПФУ про працевлаштування осіб з інвалідністю. Таку інформацію ПФУ отримує з відомостей, поданих роботодавцем у Податковому розрахунку.

Пенсійний фонд аналізує дані роботодавців і якщо «бачить» ознаки порушень (невиконання нормативу), то інформація передається органу державного контролю — Держпраці.

На підставі отриманої інформації Держпраці проводить планову або позапланову перевірку роботодавця. Підстави та процедура перевірок визначені Порядком здійснення контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та проведення перевірки роботодавців щодо його виконання, затвердженого постановою Кабміну від 27.05.2026 р. № 659 (далі — Порядок № 659).

Перевірки Держпраці в частині виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до Порядку № 659 здійснюються за період починаючи з 1 липня 2026 року.

Планові перевірки

Час проведення перевірки — виключно в межах робочого часу, визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку роботодавця (п. 3 Порядку № 659).

Планові перевірки проводять відповідно до річних планів, які Держпраці затверджує щороку не пізніше ніж 1 грудня. Якщо в роботодавця є відокремлені підрозділи, їх можуть перевіряти одночасно або включати до плану як окремі об’єкти.

Перевіряється діяльність підприємства починаючи з дати попередньої перевірки, але не більше ніж за 3 останні роки.

У п. 6 Порядку № 659 визначено періодичність планових перевірок залежно від того, до якої категорії ризику належить діяльність роботодавця:

• високий ступінь ризику — не частіше ніж один раз на 2 роки;
• середній ступінь ризику — не частіше ніж один раз на 3 роки;
• незначний ступінь ризику — не частіше ніж один раз на 5 років.

Наразі такі критерії затверджені постановою Кабміну «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці» від 20.05.2020 р. № 383, але вони незабаром можуть бути змінені, адже чергові зміни до цього документа вже на стадії обговорення.

Про планову перевірку роботодавця повідомляють завчасно — не пізніше ніж за 10 днів до її початку. У повідомленні зазначаються дати початку та закінчення перевірки, найменування юридичної особи або прізвища, власного імені та по батькові ФОП, найменування органу контролю, який проводить перевірку. Документ надсилають рекомендованим листом або вручають особисто під підпис.

Планову перевірку проводять лише в присутності роботодавця або уповноваженої ним особи. Перед її початком інспектор уносить відповідний запис до журналу перевірок, якщо такий журнал у роботодавця є.

Тривалість планової перевірки обмежена:

• для більшості підприємств — не більше ніж 10 робочих днів;
• для суб’єктів мікро- та малого підприємництва — не більше ніж 5 робочих днів.

Продовження цих строків законодавством не передбачено.

Позапланові перевірки

Порядок № 659 передбачає чотири підстави для проведення позапланової перевірки, зокрема:

1. Ініціатива самого роботодавця, тобто юрособа або ФОП має право самостійно звернутися до Держпраці або її територіального органу з письмовою заявою про проведення перевірки.
   
   
2. Невиконання раніше виданого припису щодо дотримання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, якщо він був виданий роботодавцю раніше за результатами попередньої планової чи позапланової перевірки.
   
   
3. Якщо громадянин (або кілька громадян) звернувся зі скаргою на порушення, що завдало шкоди його правам, інтересам, життю, здоров’ю, навколишньому середовищу або безпеці держави, то Держпраці має право призначити позапланову перевірку.
   
   
4. Якщо ПФУ передав до Держпраці відомості, які свідчать про можливі порушення щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Під час позапланової перевірки предмет для контролю чітко обмежений. Інспектори мають право з’ясовувати лише ті питання, які стали безпосередньою підставою для її призначення. Ці питання обов’язково зазначаються в направленні на перевірку, і вийти за їх межі інспектори не мають права.

Позапланова перевірка може бути призначена незалежно від того, скільки разів підприємство вже перевірялося раніше, — головне, щоб для неї були законні підстави.

Водночас повторна перевірка за тим самим фактом заборонена. Якщо позапланову перевірку вже проводили з певної підстави, проводити нову перевірку за тими самими фактами не допускається. Але Держпраці при цьому контролює виконання виданого припису.

Тривалість позапланової перевірки суворо обмежена:

• для більшості роботодавців — не більше ніж 10 робочих днів;
• для суб’єктів малого підприємництва — не більше ніж 2 робочих дні;

Продовження цих строків не передбачено.

Допуск до перевірки — за наявності наказу й направлення

У п. 11 Порядку № 659 зазначено, що для проведення планової або позапланової перевірки Держпраці або її територіальні органи:

1. Видають наказ, який повинен містити:
• найменування юридичної особи або дані ФОП, щодо яких проводитимуть перевірку;
• інформацію про предмет перевірки.
  
  
2. Оформлюють направлення на проведення планової або позапланової перевірки, у якому зазначають:
• найменування Держпраці або її територіального органу;
• найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), місце проживання чи місце провадження господарської діяльності фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких проводять перевірку;
• номер і дату наказу, на виконання якого проводять перевірку;
• перелік посадових осіб, які беруть участь у проведенні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності);
• дату початку й дату закінчення перевірки;
• тип перевірки (планова або позапланова);
• форму перевірки;
• підстави для проведення перевірки;
• предмет проведення перевірки;
• інформацію про проведення попередньої перевірки (тип перевірки та строк її проведення).

Перед початком проведення планової чи позапланової перевірки посадові особи Держпраці або її територіального органу зобов’язані пред’явити:

• Направлення на проведення перевірки та надати його копію.
• Службові посвідчення. Це дає можливість роботодавцю перевірити, чи дійсно саме ці посадові особи вказані в направленні на перевірку.

Підстави для недопуску до перевірки

У пп. 8 п. 14 Порядку № 659 зазначено, що роботодавець має право не допускати посадових осіб Держпраці або її територіального органу до проведення перевірки, якщо:

• перевірку проводять із порушенням передбачених вимог щодо періодичності проведення перевірок (мова йде про планові перевірки);
• посадова особа Держпраці або її територіального органу не надала копії направлення на проведення перевірки;
• роботодавець не одержав повідомлення про проведення планової перевірки (не пізніше ніж за 10 днів до її початку);
• посадова особа Держпраці або її територіального органу не внесла запис до журналу перевірок (за його наявності в роботодавця);
• якщо проводять позапланову перевірку за тим самим фактом (фактами), що вже був (були) підставою для проведеної перевірки раніше;
• на офіційному вебсайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта, у якій передбачено перелік питань залежно від ступеня ризику.

Щодо цієї підстави варто зазначити таке: наразі на сайті Держпраці оприлюднено форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду (форма 1). Ця форма затверджена наказом Мінекономіки «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці» від 27.10.2020 р. № 2161 (далі — Наказ № 2161), але вона ще не враховує актуальних вимог Закону № 875, адже в додатку 5 до акта посадова особа Держпраці має поставити позначку щодо виконання роботодавцем нормативу «робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця». Проте з 1 січня 2026 року норматив установлюється з розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу в календарному кварталі.

Тож, форма акта, визначена Наказом № 2161, ще має бути приведена у відповідність до Закону № 875 або Мінекономіки повинно затвердити нову форму акта, адже цей документ згідно з п. 16 Порядку № 659 має містити:

• розрахунок виконання / невиконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за період, за який проводиться перевірка;
• кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю;
• рівень оплати праці працевлаштованих осіб з інвалідністю;
• кількість робочих місць, що належать до робіт із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці;
• кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю, які належать до осіб з інвалідністю I групи незалежно від причин її встановлення, а також осіб з інвалідністю II групи з порушенням зору або психічними розладами.

Результати перевірки: дії роботодавця

В останній день перевірки складають акт у двох примірниках. Його підписують як інспектори Держпраці, що проводили перевірку, так і роботодавець або уповноважена ним особа. Зауважимо: форма акта має відповідати вимогам Закону № 875 та Порядку № 659. Один примірник акта вручається роботодавцю (або уповноваженій особі) в останній день перевірки. Другий примірник залишається в органі, який проводив перевірку.

У разі якщо роботодавець не згоден із висновками, указаними в акті, то він має право підписати його із зауваженнями. Такі зауваження стають невід’ємною частиною акта й обов’язково до нього додаються (п. 16 Порядку № 659). А якщо роботодавець узагалі відмовляється підписувати акт, то інспектор фіксує цей факт безпосередньо в тексті акта відповідним записом.

Якщо особисте вручення неможливе або роботодавець відмовляється його прийняти — інспектор робить про це позначку в акті, після чого надсилає примірник рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Зробити це необхідно не пізніше ніж наступного робочого дня після завершення перевірки.

У разі якщо під час перевірки виявлено порушення законодавства, на підставі складеного акта оформлюють припис. На це відводиться не більше ніж 5 робочих днів із дня завершення перевірки. Форма припису затверджена Наказом № 2161. Припис також складають у двох примірниках: один передають роботодавцю для виконання, другий зберігають у Держпраці або її територіальному органі.

Якщо роботодавець відмовляється отримати припис — його надсилають рекомендованим листом із повідомленням про вручення. На копії, що залишається в органі Держпраці, проставляють вихідний номер і дату відправлення. Роботодавець має право оскаржити припис.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання

Інна Журавська