Кого з працівників можна забронювати? Який алгоритм дій роботодавця для бронювання працівників і коли бронь анулюється?
Згідно із ч. 5 ст. 34 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі — Закон № 2232) підприємства, установи, організації (далі — підприємства) ведуть персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів за місцем їхньої роботи.
Для забезпечення функціонування підприємств в особливий період окремих працівників можна забронювати.
Заброньовані військовозобов’язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, тобто їм надають відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII; (далі — Закон № 3543).
Військовозобов’язані, яких заброньовано за підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, перебувають на спеціальному військовому обліку (ч. 2 ст. 35 Закону № 2232).
Правила бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану визначено Порядком бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76 (далі — Порядок № 76).
Згідно з п. 3 Порядку № 76 строк дії відстрочки не може перевищувати:
строку проведення мобілізації — для військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу в державних органах, зазначених в абз. 2 та 3 п. 1 Порядку № 76;
строку дії контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань, — для військовозобов’язаних, що працюють або проходять службу на підприємствах, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період;
12 місяців — для військовозобов’язаних, що працюють:
на підприємствах, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період,
у Товаристві Червоного Хреста України, інших українських неурядових організаціях, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів,
в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування відповідно до законодавства;
строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), — для військовозобов’язаних, які працюють у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;
45 календарних днів з дня укладення трудового договору — для військовозобов’язаних, у яких відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи, або які не перебувають на військовому обліку, або які не уточнили персональні дані, або які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Які працівники підлягають бронюванню?
Відповідно до ст. 25 Закону № 3543 та п. 1 Порядку № 76 бронюванню підлягають, зокрема, військовозобов’язані, що працюють на підприємствах:
які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, тобто відповідають Критеріям № 76.
Не підлягають бронюванню військовозобов’язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (п. 3 Порядку № 76).
Військовозобов’язані підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
В повному обсязі підлягають бронюванню всі військовозобов’язані, перелічені в п. 5 Порядку № 76. З числа військовозобов’язаних, зазначених в п.п. 6–9 Порядку № 76, бронюванню підлягають не більш ніж 50% кількості військовозобов’язаних підприємства.
Разом з тим на критично важливих підприємствах, які провадять діяльність натериторіях активних або можливих бойових дій, забронювати можна 100% військовозобов’язаних працівників (п. 81 Порядку № 76).
За окремим рішенням Міністра оборони кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% (п. 9 Порядку № 76).
Водночас, якщо на підприємстві працює один військовозобов’язаний працівник, який відповідно до закону підлягає бронюванню, обмеження в 50% не застосовуються і такого працівника може бути заброньовано (п. 13 Порядку № 76).
До загальної кількості військовозобов’язаних працівників враховуються працівники, призвані на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року (п. 12 Порядку № 76).
Алгоритм бронювання
Насамперед варто звернути увагу на те, що за новими правилами (з 01.12.2024 р.) бронювання військовозобов’язаних здійснюється в електронній формі засобами Порталу Дія (п. 3 Порядку № 76).
Мінекономіки засобами Порталу Дія формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних (далі — Єдиний перелік).
До Єдиного переліку включатимуть дані як про державні та інші органи, які мають право забронювати працівників, так і про підприємства, які отримали статус критичних (п. 14 Порядку № 76).
Відомості до реєстру щодо суб’єктів, які можуть забронювати працівників, уключатимуть Мінекономіки та державні органи, які приймають рішення про надання статусу критичного для підприємства. Процедуру внесення даних визначено в п. п. 17–21 Порядку № 76.
До Єдиного реєстру включатимуть підприємства після розгляду їх звернення про отримання статусу критично важливих та подання відповідного пакета документів, які підтверджують дотримання встановлених Критеріїв.
І вже після цього керівник державного органу чи критично важливого підприємства (або уповноважена ним особа) засобами Порталу Дія формує списки працівників, які пропонуються до бронювання (п. 25 Порядку № 76).
Списки мають бути сформовані й подані з урахуванням вимог, указаних у п. п. 26–27 Порядку № 76.
Але військовозобов’язаний працівник отримає відстрочку, якщо він:
перебуває на військовому обліку;
перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством;
обіймає посаду на критично важливому підприємстві за якою йому нараховано заробітну плату за кожний місяць останнього звітного періоду (квартал) не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помножений на коефіцієнт 2,5 (окрім працівників державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, які відповідають критеріям щодо структури статутного капіталу);
уточнив персональні дані, зазначені в п. 2 розд. ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 р. № 3633-IX. Зокрема, ідеться про вимогу для громадян України віком від 18 до 60 років, які перебували на військовому обліку, до 17 липня 2024 року включно оновити свої дані чи стати на облік;
не перебуває в розшуку.
Якщо все зроблено правильно і всі вимоги виконано, то протягом 72 годин працівники автоматично отримують відстрочку, тобто їх переводять на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки. Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі (п. п. 29 та 30 Порядку № 76).
Анулювання броні
Згідно з п. 31 Порядку № 76 надана відстрочка від призову підлягає анулюванню в разі:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
3) позбавлення підприємства статусу критично важливого державним органом, який ухвалив рішення про визначення такого підприємств критично важливим;
4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства;
5) звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного держоргану, підприємства);
6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством;
7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами Порталу Дія;
8) обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, але не частіше ніж один раз на 5 календарних днів засобами Порталу Дія;
9) надання відстрочки з інших причин, визначених ст. 23 Закону № 3543;
10) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення — для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;
11) невиконання оператором протимінної діяльності протягом 6 місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності;
12) невідповідності військовозобов’язаного умовам, зазначеним в абз. 3 п. 8 Порядку № 76, тобто отримання заробітної плати нижче за розмір МЗП помноженої на коефіцієнт 2,5;
13) звільнення з посади священнослужителя (за заявою ДЕСС в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника, що формується на основі інформації, поданої юридичною особою — релігійною організацією);
14) виключення суб’єкта господарювання з переліку, зазначеного в абз. 16 п. 5 Порядку № 76, або працівника суб’єкта господарювання із складу бригади, зазначеної в абз. 16 п. 5 Порядку № 76.
Вас може зацікавити
Курс «Підвищення кваліфікації з військового обліку»
Програму затверджено Генштабом ЗСУ
Навчанням передбачено:
Зустрічі з лекторами в ZOOM, згідно навчального графіка
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама