Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX (далі — Закон № 2136), які стосувалися обмеження права працівників на щорічну відпустку. Відповідне рішення № 3-р/2026 Велика палата КСУ ухвалила 19 травня 2026 року за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Суд розглядав норми статті 12 Закону № 2136, які дозволяли роботодавцям переносити невикористані дні відпусток та, за певних умов, надавати їх без збереження заробітної плати під час воєнного стану.

У своєму рішенні КСУ наголосив, що право на відпочинок є складовою конституційних гарантій людини та базується на принципі балансу між працею і особистим життям (work-life balance). Суд підкреслив, що навіть в умовах воєнного стану держава зобов’язана забезпечити працівникам мінімальні гарантії відпочинку.

Особливу увагу Конституційний Суд приділив захисту прав неповнолітніх працівників та осіб з інвалідністю. Суд дійшов висновку, що спірні положення Закону № 2136 фактично звужували їхні гарантії на щорічну оплачувану відпустку тривалістю понад 24 календарні дні, що суперечить принципам рівності та недискримінації.

Також КСУ визнав неконституційними положення, які продовжували дію обмежень на відпустки навіть після завершення воєнного стану — до моменту фактичного використання працівником перенесених днів відпочинку. На думку Суду, такий механізм створював юридичну невизначеність та допускав різне трактування строків обмеження прав працівників.

Водночас Суд визнав конституційними окремі норми, які дозволяють переносити певні види відпусток на період після завершення воєнного стану, якщо це обґрунтовано потребами держави та роботодавця.

КСУ наголосив, що обмеження права на відпочинок можуть застосовуватися лише тимчасово, пропорційно та з чітко визначеними строками. При цьому навіть під час війни працівники не можуть бути повністю позбавлені можливості на відновлення сил і відпочинок.

Рішення Конституційного Суду набирає чинності з дня його ухвалення, а норми, визнані неконституційними, втрачають чинність автоматично. Очікується, що це рішення вплине на подальшу практику надання відпусток під час воєнного стану та стане орієнтиром для роботодавців і судів у трудових спорах.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання