Під час воєнного стану допускається скорочення у період тимчасової непрацездатності працівника, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

В період дії воєнного стану роботодавець погоджує звільнення із профспілкою лише тих працівників, яких обрано до профспілкового органу.

Роботодавець зобов’язаний одночасно зі здійсненням процедури звільнення у зв’язку зі скороченням штату запропонувати працівнику іншу роботу на підприємстві, якщо така робота є (ч. 3 ст. 49² КЗпП).Із пропозицією про переведення роботодавець має звертатися не лише при попередженні про звільнення працівника за скороченням штату, але й протягом усього строку попередження, якщо робота з’явиться.

Якщо працівник звільняється раніше, ніж виповниться повний робочий рік, у рахунок якого він одержав відпустку, за дні відпустки, взяті авансом, відрахування не здійснюються.

У день звільнення працівнику видаються належно оформлена трудова книжка, копія наказу про звільнення, а також письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні).

Уразі припинення трудового договору згідно з п. 1 частини першої ст. 40 Кодексу законів про працю працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку. Вихідна допомога сумісникам виплачується на загальних підставах.