В Україні готуються суттєві зміни до підходу проведення перевірок роботодавців. Державна служба України з питань праці впроваджує ризикоорієнтовану бальну систему, яка визначатиме, як часто підприємство перевірятимуть інспектори.

Мета змін — зробити контроль більш прогнозованим, об’єктивним і залежним від реальних ризиків, а не формальних підстав.

Як працюватиме нова система?

Кожному підприємству нараховуватимуть бали залежно від:

• порушень трудового законодавства;
• рівня ризику виробництва;
• соціальних показників (зайнятість, зарплати тощо).

Саме загальна кількість балів визначатиме періодичність перевірок:

• понад 41 бал — високий ризик: перевірка раз на 2 роки;
• 21–40 балів — середній ризик: раз на 3 роки;
• до 20 балів — низький ризик: раз на 5 років.

Такий підхід відповідає загальній логіці державного нагляду, де частота контролю прямо залежить від рівня ризику діяльності.

За що нараховуються бали?

Система передбачає конкретні критерії ризику. Зокрема:

• заборгованість із зарплати — +4 бали;
• виплата зарплати на рівні мінімальної — +2 бали;
• використання небезпечного обладнання — до +41 бал;
• праця неповнолітніх — до +32 балів.

Окремий блок стосується зайнятості:

• невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю — +20 балів;
• порушення правил працевлаштування іноземців — +15 балів.

Тобто найбільшу «вагу» мають саме ризики для життя і здоров’я працівників.

Як можна зменшити ризик?

Документ передбачає і «позитивні» фактори, які знижують кількість балів. Зокрема:

• наявність системи управління охороною праці (ДСТУ ISO 45001:2019);
• впровадження програм психосоціальної підтримки працівників;
• відповідальна політика зайнятості.

Наприклад, сертифікація за ISO може зменшити ризик одразу на 30 балів — це дозволяє перейти в нижчу категорію перевірок.

Також окремі показники можуть зменшуватися (до 50%) за умови належної соціальної політики роботодавця.

Що змінюється по суті?

З урахуванням регуляторних змін та підходів Держпраці:

• контроль стає ризикоорієнтованим;
• зменшується кількість «формальних» перевірок;
• акцент переноситься на безпеку праці та реальні порушення;
• з’являється стимул для бізнесу інвестувати в умови праці.

Також це узгоджується з загальною державною політикою — зниження травматизму, легалізація праці та підвищення культури безпеки.

Практичний висновок

Нова система фактично вводить «рейтинг ризику» підприємства:

• більше порушень — частіші перевірки;
• більше відповідальності — менше контролю.

Вперше роботодавець може реально впливати на частоту перевірок через свою поведінку.

Вас може зацікавити
	Журнал реєстрації перевірок Журнал реєстрації перевірок розроблений із урахуванням затвердженої форми (наказ Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 року № 18). Хоч ведення Журналу реєстрації перевірок є добровільним, його наявність на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — підприємця спростить початок проведення перевірки чи інспекційного відвідування та полегшить знайомство з представниками контролюючих органів. Придбати видання