Що робити роботодавцеві, якщо виникає підозра, що працівник зловживає лікарняними? Як діяти в межах закону, зберігаючи баланс між правами працівника та інтересами компанії?
Як часто працівник може брати лікарняний? Чи є обмеження?
На сьогодні законодавством України не встановлено жодних обмежень щодо кількості випадків, коли працівник має право піти на лікарняний. Відповідно, працівник може брати стільки разів листок непрацездатності та бути на лікарняному, скільки йому потрібно. Проте, якщо працівник знаходиться на лікарняному понад 4 місяці підряд, роботодавець може його звільнити за власною ініціативою. Таке право для роботодавця передбачено п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Плануючи звільнення працівника за цим пунктом, роботодавець має врахувати важливі нюанси:
У цей період не враховується відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.
У деяких випадках працівник може бути відсутнім понад 4 місяці, але звільнити його не можна. Наприклад: якщо втрата працездатності сталася через трудове каліцтво або профзахворювання, посада зберігається до одужання або встановлення інвалідності; у разі, якщо працівник захворів на туберкульоз — лікарняний може тривати до 10 місяців зі збереженням посади (ст. 25 Закону «Про захист населення від інфекційних захворювань»).
У день звільнення працівник усе ще на лікарняному, тому звільнення є необґрунтованим.
За якими ознаками роботодавець може запідозрити зловживання лікарняними?
Закон чітко не визначає ознак зловживання лікарняними — кожен випадок індивідуальний. Але роботодавець може звернути увагу на типові підозрілі ситуації, що повторюються:
Постійні лікарняні у звітні періоди, під час пікових навантажень чи важливих дедлайнів.
Регулярні хвороби у понеділок чи п’ятницю або одразу до/після відпустки.
Часті короткі лікарняні (до 5 днів, щоб отримувати компенсацію тільки від роботодавця).
Виявлення працівника у громадських місцях у дні непрацездатності.
Ці ознаки не є вичерпними й завжди потребують індивідуальної оцінки.
Чи може роботодавець відмовити у виплаті лікарняних, якщо підозрює зловживання?
Ні, однієї підозри недостатньо для відмови в оплаті лікарняного. Проте, роботодавець має беззаперечне право на перевірку обґрунтованості виданого листка непрацездатності.
Оплата лікарняного не передбачена у низці випадків, визначених законом. Зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, якщо:
травма або хвороба отримані під час вчинення кримінального правопорушення;
працівник навмисно нашкодив собі, щоб не йти на роботу або зімітував хворобу;
особа перебувала під арештом або проходила судово-медичну експертизу;
працівник проходив примусове лікування за рішенням суду;
хвороба чи травма сталися через алкогольне/наркотичне сп’яніння;
період хвороби припав на відпустку без збереження зарплати, творчу або навчальну відпустку;
лікарняний лист визнано необґрунтованим.
Ці винятки визначає ч. 1 ст. 16 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Який алгоритм для роботодавця у випадку підозри на зловживання лікарняними?
Роботодавець має право ініціювати перевірку обґрунтованості лікарняного працівника, але самостійно її проводити не може. Це роблять уповноважені представники Пенсійного фонду України (ПФУ) відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та постанови КМУ від 03.03.2023 р. № 185.
Щоб ініціювати перевірку, роботодавець повинен:
Подати письмове звернення до територіального органу ПФУ.
Отримати довідку за результатами перевірки.
Прийняти рішення щодо надання або відмови у виплаті допомоги (оформивши наказ, розпорядження тощо).
Якщо допомога вже була виплачена, а лікарняний визнано необґрунтованим, компенсацію здійснює медзаклад або лікар-ФОП, який його видав. З відповідною вимогою звертається територіальний орган ПФУ (відповідно до ст. 28 Закону).
Чи може роботодавець звернутися до органів охорони здоров’я для перевірки обґрунтованості лікарняного?
Ні, безпосередньо роботодавець не може напряму звертатись до органів охорони здоров’я чи лікарів для перевірки обґрунтованості лікарняного, оскільки, як детальніше було описано вище, таким правом (згідно з законодавством) наділені саме органи ПФУ або уповноважені ними лікарі.
Яка відповідальність передбачена для працівника, якщо факт зловживання доведено?
Якщо листок непрацездатності буде визнано необґрунтованим і буде встановлено, що працівник свідомо сприяв цьому (надав неправдиві дані, домовився з лікарем тощо), його можуть притягнути до:
Дисциплінарної відповідальності — за порушення трудової дисципліни (ст. 139, 147–149 КЗпП). Це може бути догана або звільнення. Але звільнити можна лише, якщо раніше вже було накладено дисциплінарне стягнення.
Кримінальної відповідальності — якщо працівник сам підробив лікарняний (ст. 358 ККУ). У разі засудження до покарання, що унеможливлює подальшу роботу, працівника можуть звільнити за п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Матеріальної відповідальності:
обмеженої — до розміру середньомісячного заробітку (ст. 132 КЗпП);
повної — якщо дії мають ознаки злочину (ст. 134 КЗпП).
У всіх випадках необхідно мати достатні докази вини працівника.
Чи може це бути підставою для звільнення?
Закон не передбачає окремої підстави для звільнення за зловживання лікарняними. Але якщо лист непрацездатності (або кілька) буде визнано необґрунтованим, можливі такі варіанти звільнення:
Систематичне невиконання обов’язків (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП) — якщо працівник неодноразово порушував трудову дисципліну, і до нього вже застосовували дисциплінарне стягнення.
Прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) — якщо працівник був відсутній понад 3 години без поважної причини. Лікарняний — поважна причина, але якщо його визнано необґрунтованим, відсутність вважається неповажною.
Для звільнення на цих підставах потрібні докази, що саме працівник винен у необґрунтованому лікарняному, а не лікар. Також роботодавець має дотриматись процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно зі ст. 149 КЗпП.
Які ризики несе роботодавець, якщо неправомірно звинуватить працівника?
Якщо працівника безпідставно звинуватили у зловживанні лікарняними, він може подати скаргу до Держпраці та ініціювати перевірку.
Якщо буде встановлено порушення трудових прав (наприклад, незаконне стягнення, мобінг, невиплата або затримка виплати лікарняних, позбавлення премій), на роботодавця можуть накласти штраф від 1 до 3 мінімальних зарплат (ст. 265 КЗпП).
Крім того, посадовим особам роботодавця загрожує адмінштраф — від 510 до 1700 грн (ст. 41, 1735 КУпАП).
Також працівник може звернутися до суду, а роботодавцю доведеться відшкодувати судові витрати, моральну шкоду або інші виплати, якщо суд стане на бік працівника.
Як роботодавець може запобігти зловживанням, не порушуючи прав працівника?
Щоб запобігти зловживанням лікарняними, роботодавцю варто:
забезпечити контроль за правильністю оформлення лікарняних: звіряти дати відкриття/закриття з фактичною відсутністю працівника, аналізувати частоту, тривалість і підозрілість лікарняних;
проводити роз’яснювальну роботу з працівниками щодо наслідків зловживань;
внести до положень про оплату праці та преміювання норму, що у разі необґрунтованого лікарняного працівник втрачає премію чи інші бонуси;
прописати в Правилах внутрішнього розпорядку, що необґрунтований лікарняний за вини працівника є порушенням дисципліни та тягне за собою відповідальність.
Ці заходи допоможуть зменшити ризики і стимулювати працівників дотримуватись правил.
Вас може зацікавити
Експрес-курс «Соціальне страхування по тимчасовій працездатності»
Ласкаво просимо
Реклама
Реклама