16 квітня 2026 року набула чинності постанова Кабміну «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» від 01.04.2026 р. № 490. Документом, зокрема, затверджено Перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — Перелік № 490).

З’ясуймо, яке значення має цей Перелік для роботодавців під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — норматив).

Норматив визначають за середньообліковою кількістю штатних працівників (далі — СКШП). Якщо в роботодавця від 8 до 25 працівників, то має бути одне робоче місце для особи з інвалідністю. Якщо ж СКШП за квартал перевищує 25 осіб, кількість таких працівників має становити не менше ніж 4% від СКШП. Докладніше — у статті «Середньооблікова кількість працівників: порядок розрахунку для нормативу осіб з інвалідністю».

Показник СКШП розраховують згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 (далі — Інструкція № 286).

У п. 3.2 Інструкції № 286 указано, що СКШП треба розраховувати на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників. А згідно з п. 2.1 Інструкції № 286 до облікової кількості штатних працівників входять усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше. Водночас не передбачено жодного винятку щодо працівників на роботах чи за професіями з важкими, шкідливими або небезпечними умовами праці. Тобто таких працівників включають до облікової кількості штатних працівників і враховують у показнику СКШП на загальних умовах.

Але у ст. 18² Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ визначено:

«При здійсненні розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України».

Тобто під час розрахунку нормативу в показнику СКШП не потрібно враховувати штатні одиниці, що належать до робіт, професій із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці. Такі роботи і професії наведено в Переліку № 490.

Можна сказати, що для підприємств із важкими чи небезпечними умовами праці це дає можливість зменшити базу для розрахунку нормативу й відповідно уникнути можливих витрат на цільовий внесок. Адже виключення частини працівників із розрахунку СКШП може кардинально змінити кількість обов’язкових робочих місць для осіб з інвалідністю, особливо для промислових гігантів, агросектору й будівельних компаній.

Але слід урахувати, що в Переліку № 490 вказано зовсім не всі роботи та професії з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці.

Шкідливі або небезпечні умови: що врахувати

Перша й найпоширеніша категорія для виключення — це штатні одиниці, умови праці на яких за результатами атестації робочих місць є шкідливими або небезпечними. Тобто для зменшення показника СКШП недостатньо лише «факту шкідливості». Роботодавець повинен мати чинний висновок атестації робочих місць за умовами праці.

Для встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці проводять їх оцінку під час атестації робочих місць відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 р. № 248. Виходячи із цього, робочі місця зараховують до відповідного класу умов праці:

• 1 клас (оптимальні умови праці) — умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності;
  
  
• 2 клас (допустимі умови праці) — умови, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів (а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни) і не повинні чинити несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їхніх нащадків у найближчому й віддаленому періодах;
  
  
• 3 клас (шкідливі умови праці) — умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків;
  
  
• 4 клас (небезпечні умови праці) — умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, у т. ч. й важких форм.

Під час розрахунку СКШП для визначення нормативу не враховують лише роботи та професії:

• зі шкідливими умовами праці, у т. ч. важкими та напруженими умовами праці (3 клас);
• з небезпечними умовами праці (4 клас).

Атестацію робочих місць проводять у строки, визначені колективним договором, але не рідше ніж раз на 5 років (п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442). Результати підлягають занесенню до карти умов праці. Якщо ж документального підтвердження наявності шкідливих чи небезпечних умов праці не буде, то представники ПФУ під час перевірки включать такі штатні одиниці до загальної бази для розрахунку СКШП та нормативу, що призведе до донарахування цільового внеску.

Приклад

Умова

Підприємство має 100 працівників, але 30 із них працюють у шкідливих умовах (підтверджено атестацією).

Рішення

За загальними правилами норматив (4%) становив би 4 особи.

Проте виключення 30 осіб із розрахунку СКШП зменшує базу, яка відповідно становить лише 70 працівників.

Отже, норматив зменшується до 3 осіб з інвалідністю:
70 х 4% = 2,8 (з округленням — 3).

Роботи підвищеної небезпеки

Окрему групу посад, які не враховують під час розрахунку СКШП, становлять професії, пов’язані з підвищеною небезпекою, на які отримано відповідні дозволи або зареєстровано декларації відповідності згідно з Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1107.

Це стосується робіт підвищеної небезпеки або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, де ризики для життя є об’єктивно високими. Оскільки такі робочі місця зазвичай мають медичні протипоказання для осіб із певними порушеннями функцій організму, їх не може бути враховано для розрахунку нормативу.

Посади з вимогами щодо стану здоров’я

До СКШП під час визначення нормативу не враховують і посади зі спеціальними вимогами до стану здоров’я, підтвердженими медичними (військово-лікарськими) комісіями. Сюди належать рядовий та начальницький склад силових відомств, працівники, зайняті оперативно-розшуковою діяльністю, рятувальники, а також професійні спортсмени. Навіть якщо особа з інвалідністю теоретично може виконувати частину функцій, такі штатні одиниці не враховують в СКШП.

Цільовий внесок: розрахунок без «шкідливих умов»

Слід урахувати, що цільовий внесок за невиконання нормативу потрібно розраховувати на базі показника середньомісячної заробітної плати за календарний квартал.

Під час обчислення цього показника не враховують ні працівників, праця яких належить до робіт, професій із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці відповідно до Переліку № 490, ні суму нарахованої їм заробітної плати.

Тобто якщо штатна одиниця з такими умовами праці не підлягає врахуванню до бази для визначення нормативу, то і її зарплата не повинна завищувати суму цільового внеску за невиконаний норматив.

Вас може зацікавити
	Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» Журнал для головних інженерів, спеціалістів з ОП та ПБ підприємств України усіх форм власності. Журнал, в якому втілено тенденції нового часу, а також досвід і практика! Журнал містить: документи зі зразками заповнення; коментарі та рекомендації спеціалістів; матеріали, візуалізовані інфографікою та систематизовані в таблиці; схеми роботи. Придбати видання

Інна Журавська