Українська мова має традицію найменування жінок та значний потенціал для цього.

Вживання фемінітивів на позначення професій, посад, звань тощо на сьогодні не закріплене як обов’язкова норма, тому вживати їх чи не вживати — особистий вибір кожного мовця.

Фемінітивізація мови не має запроваджуватися беззастережно й директивно, усупереч властивій українській мові дії закону економії мовних засобів, її фонетичним особливостям, ритмомелодиці та специфіці артикуляції. Оскільки в системі мови не діє принцип всеохопного структурного паралелізму за опозицією особа чоловічої статі — особа жіночої статі, тотальне й механічне номінування професій у жіночому роді, що нехтує цими чинниками, може суперечити самій природі мови.

Цей процес потребує часу для природного становлення норми. Послідовна співпраця мовознавців, представників громадського суспільства і державних органів може сприяти формуванню виваженого підходу до питання вживання іменників на позначення осіб жіночої статі за посадою, професією, званням. Тільки результати найновіших мовознавчих досліджень, дані корпусів української мови та пропозиції від фахівців зможуть унормувати мовотворчість і сприяти вільному й системному збереженню та розвиткові мови.

Вас може зацікавити
	Послуга «Посадова інструкція на замовлення» Правильно складена посадова інструкція це — цінний кадровий документ, що визначає вимоги до працівника та об’єктивно оцінює виконання працівником своїх посадових обов’язків. Вартість складання інструкції від 300 грн. Придбати послугу