Працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати. При зверненні як роботодавця для уточнення даних у працівника, з’ясувалося що цей працівник знаходиться не на зв’язку, і місце знаходження його не відомо тривалий час. Як правильно табелювати такого працівника?

Ситуація потребує розмежування періоду відпустки без збереження і періоду фактичної відсутності після її завершення.

Згідно зі ст. 139 КЗпП, обов’язок виконувати розпорядження роботодавця та дотримуватися трудової дисципліни поширюється лише на робочий час. Відпустка є «часом відпочинку», що реалізується працівником у відповідністю зі ст. 45 Конституції України в порядку передбаченому Законом України «Про відпустки», яким працівник розпоряджається на власний розсуд. Працівник не зобов’язаний відповідати на телефонні дзвінки, повідомлення в месенджерах або електронні листи від роботодавця під час відпустки. Також працівник у період відпустки не зобов’язаний звітувати, де перебуває (вдома, в іншому місті чи за кордоном).

Щодо ведення табелю обліку робочого часу слід зазначити наступне. Типова форма табелю обліку робочого часу № П-5 затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489 і має рекомендаційний характер. Тобто роботодавець може використовувати власну форму табеля — головна вимога, щоб у табелі були всі необхідні показники для обліку робочого часу, явок та неявок працівників, що визначені для державних статистичних спостережень з праці.

Умовні позначення відпрацьованого і невідпрацьованого часу (буквений і цифровий коди) наведені на титульному аркуші табеля типової форми № П-5.

Для позначення у табелі днів відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону України «Про |відпустки») передбачений буквенний код НА (цифровий — 18).

Для позначення днів — неявок працівника з нез’ясованих причин буквенний код НА (цифровий — 28).

Отже якщо ви використовуєте типову форму табеля обліку робочого часу № П-5, то перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону України «Про |відпустки») слід позначати буквенним кодом НА.

Якщо строк відпустки закінчився, а працівник не вийшов на роботу і причини не виходу працівника нез’ясовані дні неявок на роботу слід позначати буквенним кодом — НЗ.

Буквенним кодом НЗ слід відмічати лише дні неявок на роботу — робочі дні за графіком працівника. Вихідні дні буквенним кодом НЗ помічати недоцільно, оскільки вони не є робочими днями працівника, коли він зобов’язаний виконувати роботу обумовлену трудовим договором.

Вас може зацікавити
	Книга обліку щорічних і додаткових відпусток Книга обліку щорічних і додаткових відпусток працівників містить рекомендації щодо її ведення з метою якісного обліку та здійснення оперативного контролю наданих відпусток, а також задля використання її даних для підготовки квартальної і річної звітності. Придбати видання