Часто виникають ситуації, коли працівниця просить надати лише частину додаткової соціальної відпустки або ж «відмовитися» від кількох днів, щоб швидше повернутися до роботи. Проте закон тут непохитний — ініціатива працівника не може стояти вище за норми права.

Основним документом, що регулює це питання, є Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР. Згідно зі ст. 19 цього Закону, якщо у працівниці є кілька підстав для отримання додаткової відпустки, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Наприклад, навіть за наявності трьох підстав, термін відпочинку залишається незмінним — рівно 17 днів.

Ця інформація безпосередньо стосується роботодавців та працівників, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Рівень важливості дотримання цих норм є надзвичайно високим, адже жодною нормою законодавства не передбачено можливість поділу такої відпустки на частини.

Зауважте: роботодавець, навіть маючи письмову згоду працівниці, не має права зменшувати тривалість такої відпустки (наприклад, надавати 15 днів замість належних 17). Це вважатиметься порушенням норм КЗпП та профільного закону.

Вас може зацікавити
	Відеокурс «Відпустки працівникам, які мають дітей» Всі питання, що стосуються відпусток працівників з дітьми, зібрано у 6 уроків. Все чітко, зрозуміло та по полицям. Надаються всі необхідні зразки документів та схематичні презентації під кожен відеоурок. Навчання у зручний для вас час. Придбати відеокурс